Проект "Розвиток читацьких навичок у початковій школі"

ПЕДАГОГІЧНИЙ   ПРОЕКТ   РОБОТИ

З   БАТЬКАМИ   УЧНІВ    1 – 4 – их КЛАСІВ

ЗМІСТ   ПРОЕКТУ

 1. Батьківські збори „ Формування читацького інтересу у дітей молодшого

     шкільного віку”.

 2. Виховні заходи.

 2.1. „ Посвячення в читачі” для учнів 1 – их класів.

 2.2. „ Тато, мама і я – читацька сім я”. Усний журнал для учнів 3 – 4 – их

          класів.

Мета проекту: допомогти батькам усвідомити значення читання в житті ди-

                           тини; надати  практичні поради щодо прищеплення дітям

                           любові до читання, покращення техніки читання; заохочува-

                           ти батьків знаходити час і можливість для сімейного читання

                           та обговорення прочитаного.

Завдання проекту:

                        - формування у дітей  навичок правильного, свідомого і вираз-

ного читання;

                        - своєчасне виявлення читацьких  інтересів учнів в школі і вдо-

ма;

                        - інтеграція родинного і шкільного виховання;

                        - створення умов щодо формування читацьких інтересів в шко-

                          лі і вдома.

Вид проекту:  дослідницький.

 За формою:    колективний.

 За часом:        довготривалий.

БАТЬКІВСЬКІ    ЗБОРИ У    2 – му    КЛАСІ

Мета.  Допомогти батькам усвідомити значення читання у житті дитини, надати практичні поради щодо покращення техніки читання дітей;  заохочувати батьків знаходити час і можливості для сімейного читання.

Обладнання.  Виставка дитячих книг за різними віковими категоріями, виставка дитячих малюнків «Моя улюблена книга», плакат «Як викликати у дітей інтерес до читання», плакат з правилами читача, поради батькам американського психолога В.Вільямса «Як прищепити дитині любов до читання», пам’ятка для батьків «Як обговорювати з дітьми прочитане», анкети для батьків, анкети для дітей, індивідуальні картки для батьків «Як я читаю», «Діаграма швидкості читання».

Хід зборів

1. Вступне слово вчителя. Оголошення теми батьківських зборів.

Тема наших зборів - «Як формувати в дітей інтерес до читання». Зверніть увагу на цитату, записану на дошці: «Бійтеся, діти, ліні, як поганої звички, і чи­тайте ви щодня хоч по сторіночці».

Так писали, звертаючись до малюків, книго­видавці минулого століття. Але і зараз,понад 100 років опісля, в епоху всюдисущого телебачен­ня, відеофільмів і комп’ютерів цей заклик не зас­тарів. Чому ж дитині так необхідне читання? Як прищепити йому любов до книг? Ці питання цікавлять усіх батьків, і сьогодні ми спробуємо на них відповісти.

Пропоную звернутися до усної народної творчості, до прислів’їв про читання, які перевірялися століттями багатьма поколіннями людей.

2. Робота батьків у парах.

Пригадайте кінець прислів’їв.

На дошці запис:

•              Книга — кращий... (товариш).

•              3 книгою жити — ... (століття не сумувати).

•              Читання — найкраще... (навчання).

•              Будеш книги читати — ... (будеш все знати).

•              Книга вчить, як... (на світі жити).

         3. Висновки вчителя.

3.1. Значення читання в житті людини

Думаю, що ця робота нам нагадала про важливість читання, про його необхідність. Послухайте, що пи­сав про читання видатний педагог В.А. Сухомлинський: «...Можна жити і бути щасливим, не ово­лодівши математикою. Але не можна бути щасли­вим, не уміючи читати. Той, кому недоступне мисте­цтво читання, - невихована людина, етичний неук».

Сьогодні Україна перебуває в новій соціальній реальності, що вже призвело до зміни суспільних ін­тересів, усієї ієрархії духовних цінностей її громадян. Духовна криза людства — нині найбільша тривога світу. І саме ця криза вимагає перебудови і нового мислення.

Духовне відродження українського народу немож­ливо уявити без впливу книги, бо саме книга є одним з активних чинників виховання: виховання совісті, моралі, формування загальнолюдських цінностей, на­ціональної свідомості, любові до рідного краю, рідної мови, екологічної культури.

Донедавна книга була для людини основним дже­релом інформації, а читання — популярним способом проведення дозвілля. Тепер у неї з’явилися могутні су­перники — телебачення, комп’ютер, відеоігри. Багато хто вважає читання «зайвою тратою часу», віддаючи перевагу екранізованим версіям творів.

Створити повну і вірогідну картину ставлення дітей до читання сьогодні дуже складно. Це пов’язано з тим, що держава недостатньо переймається проблемами ди­тячого читання. Не було проведено жодного всеукра­їнського дослідження стану справ у цій сфері.

Для сучасного читання дітей характерне:

·     поступове зниження інтересу до друкованого слова, спад престижу читання;

·     зменшення числа тих, хто віддає перевагу чи­танню у вільний час;

·     зростання кількості дітей, які обмежуються читан­ням літератури, пропонованої шкільною програмою.

Багато вчителів і батьків незадоволені тим, що їхні діти не люблять читати. Але змусити дитину вчитися неможливо, навчанням потрібно зацікавити. Кожна книга повинна прийти до дитини у відповідному віці, інакше дружба з нею може й не відбутися.

3.2.     Коли потрібно прищеплювати дитині любов до книги?

       Читання вимагає праці (до речі, не тільки від дітей, але і від батьків). Телевізор дивитися набагато легше. З читанням все інакше. Як ви думаєте, з якого віку потрібно прищеплювати любов до книги?

(Відповіді батьків).

    На думку ди­тячих психологів, любов до читання потрібно щепи­ти буквально з «пелюшок». Дитина краще буде роз­виватися, якщо в неї над колискою читають книги (причому необов’язково дитячі, можна, наприклад, класичну поезію).Це відкладеться у нього в підсвідо­мості, і у своєму «дорослому» житті він обов’язково пригадає про почуття.

         Процес залучення до світу книг повинен почина­тися ще в ранньому дитинстві, вже тоді, коли батьки читають дитині перші казки. Дуже добре, коли чи­тання чергується з розглядом картинок. Перші книжки малюка повинні бути яскравими, ілюстро­ваними. Вже починаючи з 3-4 років слід проводити роботу щодо навиків дбайливого ставлення до кни­ги: акуратного перегортання сторінок, необхідності закладок, зберігання книг у визначеному місці і так далі.

Існує думка про те, що вроджені здібності до чи­тання у дітей виявляються у віці від 18 місяців до З років. А от психологи вважають, що прищепити лю­бов до книги та читання можна ще до 9 років. Пізні­ше зробити це складно і практично неможливо. Отже, процес залучення до пізнання світу через книгу при­падає на дошкільний і молодший шкільний вік.

Прищеплення дітям інтересу до читання, конста­тує наука, на 90 % залежить від батьків. Головна від­мінність сімейного читання від інших його видів — класного і позакласного — полягає в тому, що батьки, читаючи своїй дитині книгу, починають по-справж­ньому займатися її духовним розвитком, формуван­ням її особистості.

Починати знайомити малечу із книгою необхідно з перших років життя. Дитина вчиться спочатку слу­хати книгу, потім перегортати сторінки, запам’ято­вувати слова. Читання дає їй можливість посміятися та поплакати разом з героями, навчитися не губити­ся в життєвих небезпеках. Щаслива та дитина, яка має таке щоденне безпосереднє спілкування з кни­гою через батьків.

Книга приносить дитині задоволення, і вона періо­дично повертається до неї, просячи старших читати ще і ще. І читати книгу слід стільки разів, скільки захоче малюк. Це не примха. Просто у дитини є бажання за­нуритися в процес пізнання книги і знову зустрітися з героями твору, ще раз (або й більше) пережити з ними їхні пригоди. Читати можна будь-де: на природі, у поїзді, на пляжі... А коли дитина починає робити перші кроки в процесі самостійного читання, корисно давати їй про­читати вже знайомі тексти, не раз чуті від батьків.

Малюки люблять книжки з маленькими текстами та яскравими малюнками. Тому на цьому етапі корис­но «підсунути» комікси і дайджести (своєрідні сцена­рії окремих мультфільмів). Це зворотний зв’язок між фільмом і книжкою в картинках. Звичайно, це не чи­тання «для душі», а тільки короткочасний засіб ово­лодіння технікою вільного читання.

3.3.         Читання – найважливіший фактор   успішного навчання школяра

На успішність учнів впливає багато різноманітних факторів. Але одним із найважливіших є вміння сві­домо, правильно, виразно та швидко читати. Дитина, яка не вміє добре читати, стикається із труднощами під час виконання домашніх завдань, їй нецікаво на уроках, вона приречена на розумову обмеженість і за­учування матеріалу. Такий учень не буде активним читачем бібліотеки, не відчуватиме потреби спілку­вання з книгою, бо читання приносить йому не задо­волення, а муку. Що таке читання або вміння дитини читати? Це, насамперед, наявність інтересу до читан­ня, до книги як джерела пізнання. Виховати інтерес до читання неможливо без допомоги батьків, їх ласки, турботи, мудрого слова, поради.

3.4.     Роль сім’ї у формуванні любові до читання

Упевненість, у своїх силах і можливостях зароджу­ється в дружній, теплій атмосфері сім'ї. Дитина потре­бує підтримки, уваги й поваги. Якщо в сім'ї шанують книгу, то так до неї ставитиметься й дитина. Не тільки в школі, а й удома слід учити дітей читати й любити книжки. Мабуть, немає батьків, які б не хотіли навчити своїх дітей швидко й виразно читати, викликати інтер­ес до читання. Адже роль книги в житті дуже велика. Хоч би чим захоплювалася дитина — історією, при­родознавством, технікою, науковими пошуками — на допомогу їй завжди прийдуть книги. Вони відкриють нові обрії, допоможуть торкнутися історії народу, та­ємниць природи, буття. Працювати з книгою дитина вчиться з першого шкільного дня на всіх уроках, але треба і вдома приділяти значну увагу спілкуванню з нею. Маленький учень має працювати в школі з допо­могою вчителя, удома — з допомогою батьків.

Читання нерозривно пов’язане з письмом, а також з іншими навчальними предметами. У більшості ви­падків, якщо учень добре читає, він грамотно пише, краще розвинений, естетично вихований. Якщо він уміє визначати головну думку твору, зробити вис­новки з прочитаного, тобто здатний логічно мислити, йому легше розв’язувати задачі з математики. Дитині, котра погано читає, складно виконувати домашні зав­дання, їй нецікаво на уроках.

Нам слід прагнути, щоб наприкінці початкової школи більша частина учнів мала швидкість читання не нижчу, ніж 120 слів за хвилину.

Добра книга — і вихователь, і вчитель, і товариш. Недарма видатні люди закликати до читання:

...Учітесь, читайте,

І чужому научайтесь,

Й свого не цурайтесь.

Т.Шевченко

Любіть книгу... Вона полегшить вам життя... Вона вчить вас поважати людину і самих себе, вона окрилює розум і серце почуттям любові до світу, до людини.

Максим Горький

Книги — морська глибина:

Хто в них пірне аж до дна,

Той, хоч і труду мав досить,

Дивнії перли виносить.

І. Франко

Читання — найкраше навчання.

О. Пушкін

3.5.         Що і як читати з дітьми ?

       Виникає запитання: що і як читати з дітьми? На­самперед, слід самому ознайомитися зі змістом кіль­кох дитячих книжок. Це допоможе краще зрозуміти світ захоплень дитини. Від деяких батьків можна почу­ти, що вони купують багато книжок, а дитина на них і не дивиться. Звичайно, вони помиляються, думаючи, що куплена книжка одразу має сподобатися синові чи доньці. З боку дорослих потрібна велика увага до чи­тання молодшого школяра.

Якщо дитина тільки починає виявляти інтерес до самостійного читання, купуйте їй тоненькі книжечки з великими малюнками, бо сторінка з великою кіль­кістю тексту й без ілюстрацій лякає дитину. Але з кож­ною самостійно прочитаною сторінкою зростає впев­неність у власних силах.

Треба прагнути, щоб книги були різноманітні: казки, пригоди, оповідання про тварин і рослини, про школу, музику й мистецтво. Добираючи книжки, слід зважати на індивідуальні особливості, інтереси дітей. Хлопчики часто захоплюються пригодниць­кою літературою. Цей потяг до пригод цілком зро­зумілий, але його треба спрямувати в потрібне рус­ло. Слід простежити, щоб книжки пригодницького жанру не були єдиними в бібліотечці дітей, щоб їм до рук не потрапляли книги для дорослих.       Якщо ди­тину цікавить життя рослин і тварин, нові машини, подорожі, треба добирати книги, з яких вона мо­гла б одержати відповідну інформацію. У вихованні любові до книги можуть допомогти й незначні, на перший погляд, моменти. Наприклад, власна бібліотечка, поличка для книжок, можливість обмінюватися книжками з товаришами — усе це сприяє за­цікавленню дітей.

Найчастіше, поки дитина мала, дорослі читають їй. Але як тільки вона йде до школи, батьки гадають, що вона може читати сама. А коли синові чи доньці мине 8 -10 років, ми стаємо учасниками такого діалогу: « Ну. як книга?» — «Нічого, нормальна». І батьки         відчувають, то між ними й дитиною — стіна нерозуміння. Щоб уникнути таких сцен, слід організовувати сімейне читання. Під час цього читання мати й батько відкриваються для дитини з нового боку, та й батьки розуміють, що діти подорослішали, що з ними можна говорити не тільки про оцінки. Щоб привчити дітей читати самостійно, можна використати певні прийоми. Наприклад, хтось із дорослих починає читати дити­ні, але на найцікавішому місці зупиняється. Захопле­на подіями в книзі, бажаючи дізнатися, що станеться далі, дитина переважно дочитує самостійно. Дорослі обов’язково мають запитати, про що вона прочита­ла, похвалити за самостійність, висловити сподіван­ня, що тепер вона частіше читатиме сама. Наступну книгу можна починати читати так само. Поступово в дитини прокинеться любов до читання. Можна роз­повісти захопливий епізод із книги. Молодший шко­ляр обов’язково запитає: «А що далі?  Розкажи, що було потім». Замість відповіді треба дати книгу: «Прочитай, тут знайдеш багато цікавого».

Важлива атмосфера читання й слухання в сім’ї. На вечори сімейного читання можна запрошувати друзів дітей. Виховання любові до книги відбувається зна­чно легше в тих сім’ях, де дорослі самі люблять читати й багато говорять про книги.

3.6.         Як починати читати книгу з дитиною?

Слід привчати дітей починати читати з обкладинки і титульної сторінки книги, на якій вказані прізвища автора, художника, видавництво, рік видання. Діти, як правило, не звертають уваги й не намагаються запам’я­тати ці відомості про книгу. Батькам слід терпляче запитувати у них імена автора і художника, назву кни­ги. Корисно буває перед початком читання запитати дитину,  які книги цього письменника вона вже читала і що про нього знає ?

Трапляється, що дитина, прочитавши кілька сторі­нок, заглядає на останню сторінку, щоб швидше дізна­тися, чим усе закінчилося. Після цього продовжує чи­тати, але вже не так уважно, багато пропускає. Батьки мають стежити, щоб у дитини не з’явилася така шкід­лива звичка. Не слід розповідати наперед, як розвива­тимуться події й чим вони завершаться.

Необхідно привчити дітей дотримуватися правил  гігієни читання. Не можна читати при поганому освітленні.  Світло має падати ліворуч і не на обличчя дити­ни, а на стіл із книгою. Також необхідно час від часу давати відпочинок очам.

4.Підведення підсумків анкетування дітей(Додаток №1)і батьків (Додаток №2)

        5. Як прищепити любов до читання ? Поради батькам американського психолога В. Вільямса

•        Насолоджуйтеся читанням самі і виробіть у дітей відношення до читання як до задоволення.

•        Нехай діти бачать, як ви самі читаєте із задоволенням: цитуйте, смійтеся, заучуйте уривки, діліться враженнями про прочитане і тому подібне.

•        Показуйте, що ви цінуєте читання: купуйте книги, даруйте їх і отримуйте як дарунки.

•        Нехай діти самі вибирають собі книги і журнали (у бібліотеці, книжковому магазині і тому подібне).

•        На видному місці будинку повісьте список, де буде відображений прогрес дитини в читанні (скільки книг прочитано і за який термін).

•        Виділіть удома спеціальне місце для читання (затишний куточок з полицями і тому подібне).

•        У будинку має бути дитяча бібліотека.

•        Збирайте книги на теми, які надихнуть дітей ще щось прочитати про це (наприклад, книги про динозаврів або космічні подорожі).

•        Запропонуйте дітям до або після перегляду фільму прочитати книгу, за якою поставлений фільм.

•        По черзі читайте один одному розповіді або смішні історії. Розважайте себе самі замість того, щоб дивитися телевізор.

•        Заохочуйте дружбу дитини з дітьми, які люблять читати.

•        Розгадуйте з дітьми кросворди і даруйте їх ім.

•        Заохочуйте читання дітей вголос, коли це лише можливо, щоб розвинути їх навик і упевненість в собі.

•        Частіше запитуйте думку дітей про книги, які вони читають.

•        Заохочуйте читання будь-яких матеріалів періодичного друку: навіть гороскопів, коміксів, оглядів телесеріалів – нехай діти читають все що завгодно!

•        Дітям краще читати короткі розповіді, а не великі твори: тоді у них з'являється відчуття закінченості і задоволення.

•        Нехай діти кожен вечір читають в ліжку перед тим, як заснути.

6. Постановка проблемного питання.

Подумайте, який учень зможе швидше осмислити завдання, записане в підручнику?

Чи зможе із цим впоратись учень із низькою швидкістю читання?

(Можливі варіанти відповіді:

а)       не зможе;

б)      так, зможе, але на це піде більше часу, адже уч­неві доведеться кілька разів прочитати завдання, щоб його зрозуміти; може не залишитися часу для запису рішення задачі).

У цій ситуації назріває питання: «Що робити? Як розвивати достатню швидкість читання?».

7. Як ми читаємо

1.     Ознайомлення батьків із нормами оцінювання швидкості читання на кінець року

2.     Робота з індивідуальними картками «Як я чи­таю».

3.     Робота з індивідуальними діаграмами швидкості читання.

8.  Значення швидкості читання для успішності школяра

Оптимальне читання — це читання зі швидкістю розмовної мови: темпом від 120 до 150 слів. До такої швидкості артикуляційний апарат людини пристосований за багато століть, при такій швидкості досягається краще розуміння тексту.

Учні, які переходять до 5-го класу за нормами, встановленими державною програмою, мають читати 80—90 слів. Це не збігається з оптимальною швидкіс­тю розмовної мови й викликає сумніви: чи не дуже занижені норми?

Швидкість читання — найважливіший фактор, що впливає на успішність школяра.

Під час перевірки однієї із шкіл було виявлено учня 9-го класу, який читав 38 сл./хв. Це норматив для 1-го класу. У 9-му класі домашнє завдання за 1 день становить приблизно вісім сторінок підруч­ника або

6 500 слів. Поділимо 6500 на 38. Отримує­мо приблизно 170 хвилин, або близько трьох годин. Саме стільки часу потрібно цьому учневі для одно­разового прочитання тексту домашніх завдань. Але з такою низькою технікою читання він не зможе зро­зуміти написане в підручнику за один раз. Йому не­обхідно мінімум тричі прочитати тексти - а це вже дев’ять годин. Додамо шість годин, які учень прово­дить у школі, — одержимо п’ятнадцятигодинний ро­бочий день. Це без урахування письмових завдань. Якщо виконувати все добросовісно, то двадцяти чо­тирьох годин не вистачить. Отже, учень поповнив лави неуспішних.

Можете запрошувати на допомогу найталановитіших учителів, але вони вже не зможуть вам допо­могти.

Аспект розвитку

Швидко, як правило, читають ті учні, які читають багато. У процесі читання формується оперативна пам’ять і постійна увага. Від цих двох показників, як правило, залежить розумова праця.

Економічний аспект

Наведені дані, на перший погляд, далекі від освіти. В японському концерні «Хітачі» є 6000 працівни­ків. Щороку ці працівники подають 120—130 тисяч рацпропозицій, тобто в середньому кожен робітник подає в рік 20 рацпропозицій. Схожого підприємства не існує ні в Японії, ні в інших країнах. Економічний ефект від рацпропозицій становить понад 250 млн. дол. у рік. Після публікації цих даних у Японію приїхали економісти із різних країн. Пояснення таких показ­ників виявилося дуже простим: робітники концерну мають високий рівень освіти, за який платять із своєї кишені... Не випадково: для японця освіта — це засіб для виживання.

Чи треба говорити про те, то вища освіта немож­лива без високої техніки читання?

Думаю, що прикладів наведено достатньо для фор­мулювання запитання: «Що робити?»

Перший погляд належить одному із міністрів освіти, який затвердив норму для учня, що закінчує початкову школу: 80—90 слів за хвилину. А відомий український педагог В.Сухомлинський пише, що нормальне читан­ня — це читання темпом 150—300 слів за хвилину.

9. Практичні поради батькам молодшихшколярів щодо того, як досягти оптимальної швидкості читання

·       Важлива не тривалість, а частота тренувальних вправ. Пам’ятьлюдини налаштована так, що запам’ятовується не те, що є постійним, а те, що миготить, тобто то є, то немає. Тому всі тренувальні вправи слід проводити короткими порціями, але зі значною частотою. Не можна казати: «Доки не прочитаєш, з-за столу не виходь». Для першокласника достатньо домашнього тренування трьома порціями по п’ятьхвилин.

·       «Вуркітливе» читання було основним елементом при навчанні в школі В.Сухомлинського. Це таке читання, коли дитина читає вголос, напівголосно, зі своєю швидкістю впродовж п’ятихвилин.

·       Гарні наслідки має читання перед сном. Останні події дня фіксуються емоційною пам’яттю, і вісім годин сну людина перебуває під їхнім впливом. Ще 200 років тому казали: «Студент, науками живущий, учи Псалтирь на сон грядущий».

         Часто ми радимо дитині прочитати вірш на ніч і покласти книгу під подушку. Ця рекомендація означає одне: останнє враження дня залишається в пам’яті на всю ніч.

·       Якщо дитина не любить читати, то їй найкраще підійде щадний режим читання: дитина читає 1 – 2 рядки й отримує короткочасний  відпочинок. Таку можливість дають книжки з великими картинками й одним – двома реченнями внизу.

·       Розвиток техніки читання сповільнюється через слабку оперативну пам’ять. Дочитавши до четвертого слова, учень уже не пам’ятає першого. Корисні такі вправи: багаторазове читання, читання будь-якого тексту в темпі скоромовки, виразне читання з переходом на незнайому частину.

·        Вправа «Блискавка» полягає в чергуванні читання в комфортному режимі з читанням із максимально доступною швидкістю. За командою «Блискавка» дитина читає з прискоренням протягом 20 секунд, надалі тривалість збільшують до 2-х хвилин.

·       Вправа «Буксир». Дорослий читає зі швидкістю, доступною дітям, а діти намагаються читати мовчки, стежити та встигати за дорослим.

·       Вправа «Хто швидше?». На стіл кладуть картки зі статтею. Потрібно знайти конкретне речення в одній із карток, «ковзаючи» очима по тексту.

·       Вправу «Губи» використовують із метою чіткого розмежування дітьми читання мовчки та читання вголос, а також активного зовнішнього промовляння при читанні. За командою «Читати мовчки» діти прикладають палець лівої руки до щільно стиснутих губів.

Таким чином, батьки можуть вибрати одну з форм або чергувати перелічені форми та методи роботи, щоб постійно підтримувати інтерес до читання молодшого школяра.

         10. Виступ дітей про книгу, про дбайливе ставлення до неї.

11. Обговорення педагогічних ситуацій. (Робота в групах).

11.1 Мама із сином вибирали книги в магазині. Хлопчик вибрав книгу про космос. Мама, побачивши вибір сина, сказала: «Синок, ця книга цікава, але ти ще не все там зрозумієш. Давай виберемо ось цю книгу про пригоди».

-         Чи правильно зробила мама? Як поступите Ви?

11.2 Діма дуже слабо читав. Читання давалося йому насилу. Одного разу після батьківських зборів тато, прийшовши додому, сказав синові: «Прочитай ось цю казку. Поки не прочитаєш, з-за столу не виходь».

-         Чи правильно зробив тато? Скільки часу пови­нен читати учень, що має низьку техніку читання? Як допомогти Дімі?

11.3 Мама прийшла з роботи. Її дочка Наталя викону­вала домашнє завдання. Всі уроки, окрім читання, бу­ли виконані. Мама почала перевіряти домашнє завдан­ня і, виявивши, що дочка не читала, роздратовано ска­зала: «Читай 10 разів, а я подивлюся фільм. Після філь­му я обов’язково тебе перевірю».

-                      Як би поступили ви?

-                      Як ви думаєте, прищепити любов до книг можна в будь-якому віцічи ні?

12. Обговорення правил для читача  (Додаток №3)

Знайомство з пам’яткою читача.

-                      Прочитайте правила для читача, згадайте, які з них виконує ваша дитина, а які – ні.

-                       

13. Знайомства з пам’яткою «Як обговорюватиз дитиною прочитане»

( Додаток №4 )

14. Завершальне слово вчителя

«Книга – могутній вихователь. Школа виховує в дітей любов до книги, знань, науки. Але нехай цей могутній вихователь іде поряд із дитиною і в сім’ї. Створюйте, дорогі батьки, духовне багатство сім’ї – сімейну бібліотеку. Нехай найдорожчим подарунком для вашої дитини буде книга, дорогі батьки.»

Василь Сухомлинський

       

  

Додаток №1

                                         Анкета для дітей

1.     Що ви більше любите читати чи слухати, як читають дорослі?

2.     Чи читають у вашій сім’ї книги вголос увечері, для всіх ?

3.     Хвалять чи сварять вас батьки коли ви читаєте ?

Додаток №2

                                         Анкета для батьків

1.     Чи любить ваша дитина читати вдома ?

2.     Чи читаєте Ви дитині ?

3.     Чи обговорюєте прочитане ? Як ?

4.     Чи можна зацікавити дитину читанням ? Як?

5.     Від чого залежить виразне читання? Як цього навчити ?

6.     Як Ви дієте, якoо дитина не хоче читати або, прочитавши небагато, каже, що втомилася ?

7.     Ваші прохання, побажання вчителю. Про що б Ви хотіли дізнатися на зборах?

Додаток №3

Правила для читача

1.     Перш ніж читати текст, зверни увагу, хто його автор. Намагайся запам’ятати.

2.     Тепер уважно читай. Старайся читати вголос, не поспішай, замислюйся над змістом прочитаного.

3.     Якщо зустрінеш незрозумілі слова, з’ясуй їхнє значення (у старших, у словнику).

4.     Зверни увагу на те, як поводяться герої книжок, навчайся в них доброго.

5.     Якщо при читанні тексту були труднощі, прочи­тай його ще раз.

6.     Прочитай весь текст, подумай над його змістом, перекажи його.

7.     Коли закриватимеш книжку, подумай, чого вона тебе навчила.

8.     Умій берегти книгу.

Додаток №4

                       Як обговорювати з дитиною прочитане

1.     Перед читанням (чи під час читання) з'ясуйте значення незрозумілих слів.

2.     Запитайте, чи сподобалося дитині прочитане. Чим ? Що нового вона дізналася ?

3.     Попросіть дитину розповісти про головного ге­роя й головні події.

4.     Які слова й вислови запам’яталися?

5.     Чого навчила книга ?

6.     Запропонуйте дитині намалювати малюнок до епізоду, який сподобався, вивчити уривок, якщо це вірш. 

ВИХОВНИЙ   ЗАХІД  ДЛЯ   УЧНІВ   1 – их   КЛАСІВ 

Мета. Розширити уявлення дітей про цікавий світ книги; розвивати читаць-

кий інтерес, монологічне мовлення, пам”ять; збагачувати словнико-

             вий  запас учнів; виховувати любов, бережливе ставлення до книжок.                 

  ( Стіни зали прикрашені ілюстраціями до відомих книжок, дитячими малю-

нками до прочитаних творів, виставкими книг. На сцені плакат „КраїнаЧита-

лія”. Під музичний супровід до зали заходять діти. Попереду Букварик. Їх зу-

стрічає Грайлик-Читайлик.)

Грайлик-Читайлик. Ой, як багато маленьких дітей! Доброго дня, любі друзі. Я дуже радий зустрічі з вами. Я так давно на неї чекав. Але заждіть! Хто вас привів у нашу прекрасну країну?

Букварик. Є книг багато – радісних, печальних,

                      Товстих, тонких, барвистих, наче жар,

                      Та я – книжкам усім начальник,

                      І звуть мене по-простому – Буквар.

                      Я вас провів по буквах, як по східцях,

                      Як по життю – по сторінках своїх.

                      І я привів нарешті – подивіться –

                      У мудрий світ книжок – скарбів.

Грайлик-Читайлик. О, дякую тобі, любий Букварику, що ти запросив до

нас цих симпатичних школярів – першокласників. Сподіваюсь, що вони ста-

нуть чудовими друзями усім жителям цієї фантастичної країни. Та чи зрадіє

вам наша володарка? Я спробую вам допомогти якнайшвидше зустрітись з

нею, адже я її вірний паж. Відгадайте, лишень, цю цікаву загадку.

                      Бачить – не бачить, чути – не чує,

                      Мовчки говорить, дуже мудрує.

                      Кривду соромить, правди навчає,

                      Часом жартує, смішки справляє.

                      Люба розмова, - будемо, діти,

                      З нею довіку жити – дружити.

                      Хто ж то такая в світі щаслива,

                      Мудра, правдива і жартівлива?

  ( Діти розгадують загадку. З”являється Королева книг ).

Королева книг. О, мої хороші друзі! Мені приємно з вами познайомитись.

Я -  Королева книг, а це мої володіння. Хочете побачити моє королівство?

Тоді вирушаймо в путь! Але допоможіть мені відкрити двері до чарівного

палацу. Пригадайте, будь ласка, чарівні слова про книгу.

1-й учень.  Книги, книги на полицях,

                      Завше тихо поміж них,

                      Та яку ти не розгорнеш –

                      То й легенда поміж них.

2-й учень.  То в одній синіє море,

                       В іншій криється тайга.

                      А ось в тій – Північний полюс,

                      Де морози і пурга.

3-й учень.  Все, що серце і що розум

                      Вік творили не один,

                      Повизбирувало людство

                      В книги – перли із перлин.

4-й учень.  Як краплин у Дніпрі,

                      Як зірок угорі,

                      Як листви на гіллі

                      Стільки книг на землі!

5-й учень.  Є великі й малі,

                      Є легкі і важкі.

                      На полицях, в столі –

                      Наші друзі – книжки.

6-й учень.  Книги дружать з дітворою,

                      Полюби їх у житті –

                      І улюблені герої

                      Будуть друзями в путі.

7-й учень.  Сторінки книжок завітних

                      Всіх нас доброму навчать –

                      Працювати і учитись,

                      І Вітчизну шанувать.

Королева книг.  Молодці! Шлях відкритий. Попереду багато нових зустрі-

чей з моїми підлеглими, яких ви дуже добре знаєте. Погляньте, скільки діа-

мантів, прикрас навколо. Все це – мої незліченні багатства: цікаві книжки в

яскравих палітурках, товсті і тоненькі, великі та маленькі, журнали й газети

для маленьких читачів. Про них дбають мої помічники. А ось і вони. Малята,

впізнайте їх, розгадайте загадки, і ми зможемо мандрувати далі.

  ( Входять Курочка Ряба, Півник, Попелюшка, Рак-Неборак, Лисичка і Кіт у

чоботях. )

Курочка Ряба. Любі діти, я на вас чекаю,

                        Надсилаю телеграму й дуже вас благаю:

                        Заспокойте діда й бабу, хай вони не плачуть.

                        Їм яєчко золотеє готова я знести

                        Та не можу до казочки своєї попасти.

Півник.        Ой, діточки, поспішайте,

                        В казку мою передайте!

                        Котику – братику!

                        Несе мене Лиска по каменю – мосту

                        На своєму хвосту!

                        Порятуй мене!

Попелюшка. Я бідненька дівчинка,

                        Та всміхнулось щастя!

                        Кришталевий черевичок

                        Відшукайте в казці.

Рак – Неборак. Чемних діток я вітаю,

                        Забіяк попереджаю:

                        Слухайтесь, бо буде так:

                        Як ущипну – буде знак.

                        Швидко казку відгадайте,

                        Мене туди відправляйте.

Лисичка.     Дуже гостей я люблю

                        Смачно пригощати.

                        Й свого друга Журавля

                        Не хочу втрачати.

                        Хочу дуже в свою казку!

                        Поверніть мене, будь ласка!

Кіт у чоботях. Друзі, хто я є такий?

                        І з якої казки?

                        І чому ходжу в чоботях?

                        Скажіть – но, будь ласка.

Королева книг. Які ж ви молодці! Розумні, кмітливі і добрі діти. Ви уважно читали і знаєте багато казок. Тому продовжуємо нашу захоплюючу мандрів-

ку. Але хто це там ховається? Я наказую тобі: покажись!

Буратіно.    Це я! Це я – Буратіно! Не гнівайтесь на мене, Ваша Величносте.

Я так готувався до зустрічі з новими відвідувачами, що мало не запізнився.

  Дорогі першокласники! Ви ж хочете, щоб перед вами завжди відкривались

двері в цей дивовижний світ книжкового королівства? Виконайте моє завдан-

ня, і я віддам вам свій золотий ключик до цих дверей. Згодні, діти?

  Які прислів”я, приказки і загадки про книгу ви знаєте?

Діти.  * Книга – міст у світ знань.

* Знання – сонце, книга – вікно.

* Книга вчить, як на світі жить.  

             * З глибини моря дістають перли, а з глибини книги – знання.

             * Книга не пряник, а дітей до себе манить.

             * З книгою жити – з добром дружити.

             * Книгу почитаю – птахом політаю.

             * Дерево – не дерево, а листки має.

                Той буде мудрим, хто їх гортає.

* Без язика, а говорить, без голови, а все знає, без ніг, а всюди буває.

* Язика не має, а всіх навчає.

             * Сама я нічого не знаю, а всіх розуму навчаю.

Буратіно. Розумники. Читання – ось краще навчання. Ви добре підготува-лися до сьогоднішнього свята, і за це я нагороджую вас золотим ключиком. Та без чарівних слів ви не станете постійними гостями нашої королеви. Від- шукайте Знайка, тільки він вам допоможе. Успіху вам!

  ( Діти кличуть Знайка ).

Знайко. Юні друзі! Я поспішаю до вас, бо мене вразили ваші знання. Та я не впевнений, що Королева книг дозволить відкрити вам таємне слово. Вона

турбується, чи немає серед вас, діти, часом неохайних, несумлінних учнів, які

зовсім не бережуть свої підручники, погано ставляться до шкільного май-

на? Книги треба цінувати – бо вони найперші наші друзі. А чи вмієте ви це

робити? Яких правил ви дотримуєтесь, щоб книги ніколи не плакали?

Діти. * Беріть книгу чистими руками.

* Книгу треба читати, акуратно гортаючи сторінки, не слинити пальці.

* Для збереження книги ЇЇ треба обгорнути.

            * Щоб з книги не випадали сторінки, під час читання не перегинайте

               її.

* Не закладайте сторінки ручками, олівцями, іншими предметами.

* Користуйтеся закладками.

* Не читайте книги під час їжі, не малюйте на сторінках, не підкрес-

люйте слів.

* Бережи книгу від води та сонячного проміння – вони шкодять книзі.

Королева книг. Дорогі першокласники! Ви добрі, чемні та уважні діти. До-

тримуйтесь цих правил, і моя книжкова країна Читалія радо зустрічатиме вас,

як постійних відвідувачів. Знайку, довір цим школярам таємне слово.

Знайко. Любі хлопчики й дівчатка, це друга назва нашого казкового королі-

вства – бібліотека. Віднині двері цієї скарбниці завжди будуть відкриті для вас.

Королева книг. А я, Королева книг, даною мені владою посвячую вас, мої

мудрі малята, в читачі і бажаю вам назавжди подружитись з книгою!

Грайлик –Читайлик. Вчіться, діти! Мудра книжка

                                          Розповіси вам багато

                                          З того, що колись другими

                                          І посіяно, й пожато.

                                          Любі хлопчики й дівчата!

                                          Закінчилось наше свято.

                                          Я вам хочу побажати

                                          Книг багато прочитати.

                                          Залишилось нам, малята,

                                          Щиру обіцянку дати.

Діти.  Дружба з книгою – це свято.

             Не було б його у нас,

             Ми не знали б так багато

             Про новий і давній час.

             А сторінки, немов могутні крила, -

             Читай, лети на горду висоту.

             Розкрили книгу – отже, ми відкрили

             Нову країну, мрію золоту.