ПРОЕКТ "Виховання екологічної культури молодших Школярівabout:blank

ВИХОВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ
МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

Мета проекту: формувати в учнів поняття про рослини — символи України; українську національну культуру; збагачувати й розширювати знання про рослинний світ нашого краю; розвивати активність, відкритість через спілкування з батьками, однокласниками; учити їх співпрацювати; обмінюватися інформацією; здобувати інформацію самостійно; формувати практичні вміння й навички; виховувати любов до Вітчизни, української мови, почуття пошани та гордості за нашу Україну, наш талановитий народ; виховувати соціокультурну особистість.

Завдання проекту:

● формувати активну життєву позицію;
● розвивати пізнавальну активність;
● сприяти формуванню почуття національної самосвідомості молодших школярів;
● розвивати мовленнєву активність, швидкість мовлення, пам'ять, увагу, допитливість учнів;
● збагачувати й розширювати знання про калину та вербу;
● дати початкові відомості про лікувальні властивості калини та верби;
● розвивати творчість;
● ознайомити із жанрами усної народної творчості;
● розвивати мислення, фантазію, дрібні м'язи рук;
● закріплювати вміння малювати, розфарбовувати олівцями, фломастерами, фарбами;
● удосконалювати читацькі навички;
● збагачувати український словник, уміння передавати зміст прочитаного тексту;
● розширювати уявлення про красу і велич нашої України;
● виховувати пошану до символів нашої країни, любов до свого народу, природи нашого краю, до традицій та звичаїв українців, а також охайність, естетичний смак, цікавість.

Очікувані результати: активізація інтересу до навчання; удосконалення вміння учнів самостійно працювати, здобувати знання та досвід; підвищення культури міжособистісних взаємин; розширення кругозору дітей; розвиток індивідуально-особистісної життєтворчості; використання набутих знань на практиці; зміцнення зв'язку між школою та родинами; усвідомлення учнями приналежності до його минулого, сьогодення і майбуття.

Оформлення портфоліо: згідно із тематикою проекту.

Етапи проекту:

1. Визначення мети.
2. Розроблення чіткого плану.
3. Об'єднання учасників у групи.
4. Виконання проекту.

Учасники проекту:

● Групи учнів класу.
● Учитель класу.
● Бібліотекар школи.
● Учитель музичного мистецтва.
● Батьки учнів класу.

Форма реалізації проекту: виховний захід.

Характеристика проекту:

● за характером домінантної діяльності — навчально-пізнавальний;
● за предметно-змістовою галуззю — міжпредметний;
● за характером контактів — серед учнів одного класу;
● за кількістю учасників — колективний;
● за тривалістю — короткотривалий.

Завдання для груп класу

1 – ша  г р у п а. Добирання інформації про калину, вербу. Підготовка короткого усного виступу.
2 – га  г р у п а. Добирання прислів'їв, загадок, віршів про калину та вербу. Оформлення буклету.
3 – тя  г р у п а. Дізнатися про звичаї та традиції нашого народу, пов'язані з калиною та вербою.
4 – та  г р у п а. Дізнатися, коли і чому так кажуть.

● Не я б'ю, верба б'є,
● За тиждень — Великдень,
● Недалечко червоне яєчко

Завдання для всіх учнів

Намалювати малюнки на тему «Рослини — символи України»;

дізнатися, які ще рослини є символами України.

        

Реалізація проекту:

● Презентація-урок «Рослини, що їх шанують».
● Створення рукописної книги «Рослини — символи України».
● Виставка малюнків за темою уроку.
● Виготовлення аплікації «Калинове намистечко».

Висновок: усі етапи проекту в комплексі мають навчально-виховну цінність; сприяють розвитку пізнавальної активності учнів, реалізації їх творчого потенціалу; викликають інтерес до навчання; спрямовані на створення й підтримання доброзичливого мікроклімату в класі; усвідомленню кожним свого власного внеску в спільну роботу, розвивають уміння спілкуватися, адаптуватися в соціумі.

ЗАХИСТ ПРОЕКТУ

Тема. Народні символи-обереги

Мета: розширювати і поглиблювати знання учнів про «рослини-символи»; на конкретних прикладах розкрити значення «рослин-символів» для українського народу; збагачувати словниковий запас учнів; поглиблювати й розширювати їхні знання про природу; розвивати зв'язне мовлення, мислення, увагу, спостережливість, фантазію; здатність відчувати красу рідної природи і передавати свої почуття; учити висловлювати думки; удосконалювати практичні вміння й навички; виховувати любов до природи рідного краю.
Обладнання: ілюстрації за темою заходу; малюнки за темою «Рослини — символи України»; аудіозапис української пісні «У полі калина»; магнітофон.

Гасло:

Шанувала ненька,
Шанували люди,
І я шанувати буду...

Хід заходу

І. Організаційний момент

►► Читання вірша

Я хочу, щоб яскравим цвітом
Природа чарувала вас,
Щоб так було не тільки літом,
А взимку і негоди час.
Я хочу, щоб красу уміли
Сприйняти люди серцем всі,
Щоб цінували й розуміли,
І поклонялися красі.
                                  П. Вакуленко

У ч и т е л ь. Сьогодні ми поговоримо про нашу рідну Вітчизну, милу Україну.

ІІ. Основна частина

1 – й  у ч е н ь. ...А з чого почалась Україна для мене?

2 – й  у ч е н ь.

Із пісні, дитино, що в небо злітає,
Із рідної мови, що звуками грає,
З тієї молитви, що мати навчає,
Твоя Україна себе починає.

3 – й  у ч е н ь

Із синьої річки, із чистого броду,
З верби, що схилилася й дивиться в воду,
З любистку та м'яти, що пахнуть духмяно,
Які посадила й доглянула мати.

4 – й  у ч е н ь

Моя Україна себе починає,
З квітучого поля й широкого ставу,
З рясної калини, що квітне з весною,
І з рушничка, що завжди зі мною.

5 - й  у ч е н ь

Із пісні дзвінкої, із пісні сумної,
З стрункої тополі, що пнеться угору,
З зеленого лісу, глибокого моря,
З квітучого лугу і соняха в полі.

6 – й  у ч е н ь

Моя Україна себе починає
З пшеничного лану, що краю не має,
З бузку та волошки, що квітне у житі,
Із яблунь в саду, що медом налиті.

7 – й  у ч е н ь

Моя Україна — це поле і сад,
Це стиглий, добірний в Криму виноград.
Це — радість і сльози, це — горе і сміх,
Це батьківська хата і рідний поріг.

У ч и т е л ь. Україна — велика незалежна держава в Європі. Вона має свою історію, традиції, звичаї, легенди, казки. Українці — прекрасні люди, і мова наша співуча, солов'їна.

Щасливі ми, що народилися та живемо на такій чудовій, мальовничій землі, в краю зелених лісів, блакитних озер, широких степів.

8 – й  у ч е н ь

Моя найкраща в світі Україно,
Я твій маленький тендітний пагінець.
Люблю тебе всім серцем, Батьківщино,
Мій край для мене — батько і мудрець.

9 – й  у ч е н ь

Бо я пішов з могутнього коріння
З мого народу пращурів-дідів,
Є історії, традицій, дум, сумління
Та мрій про волю з глибини віків.

У ч и т е л ь. У нас, як і у всіх народів, є свої улюблені рослини-символи, яким віддаємо особливу пошану, які мають обов'язково рости біля хати кожної дбайливої господині.

Зверніть увагу на нашу виставку малюнків «Рослини — символи України».

На дошці — малюнки калини, верби, гілки квітучої вишні, тополі, соняшника, барвінку, мальви.

- Не можна уявити двору в Україні, де б не ріс кущ калини. Обов'язково садили також вербу, тополю, вишню. Подвір'я прикрашали квітами: барвінком, чорнобривцями, мальвами.

Рослини-символи оспівані у піснях, віршах, легендах, приказках.

Звучить аудіозапис української народної пісні «У полі калина».

У полі калина, у полі червона
Хорошенько цвіте.

Приспів:

Ой роде наш красний,
Роде прекрасний,
Не цураймося, признаваймося —
Небагацько нас є.
Що перший цвіточок — то рідний батенько,
Хорошенько цвіте.

Приспів.

А другий цвіточок — то рідная ненька,
Хорошенько цвіте.
Приспів.
А третій цвіточок — рідна сторонька.
Хорошенько цвіте.

Приспів.

10 – й  у ч е н ь. Калина — кущ або невелике дерево, заввишки до 5 м, росте у лісах і чагарниках. Плоди яскраво-червоні. На смак ягоди і кора гіркі, терпкі. Цвіте білими віночками. Кора має зеленувато-сірий колір. Це харчова, лікарська, медоносна рослина.

11 – й  у ч е н ь

У вінку зеленолистім,
У червоному намисті,
Задивляється у воду
На свою хорошу вроду. (Калина)

12 – й у ч е н ь. Калина полюбляє рости у лузі, біля води. Навесні вона розквітає і стає гарною, мов дівчина. Ягоди калини люблять і люди, і птахи. Якщо будувати нову хату, то біля неї обов'язково висаджували калину. А восени між шибками клали пучки червоних ґрон. У морози й хурделиці вони зігрівали оселю своїм теплом і красою.

13 – й  у ч е н ь

Посадіть калину біля тину,
Щоби злагода цвіла,
Буде щедрою родина —
Буде честь їй і хвала.
                                    А. Листопад

14 – й  у ч е н ь. В українській народній творчості калина є символом мужності й незламності духу. Калина — де образ мами, батька, родини, цілого роду, нашого прекрасного краю.

15 – й  у ч е н ь. Ламати калину — великий гріх, адже вона — жива душа того, хто посадив її, душа народу нашого.

У ч и т е л ь. Прочитаймо прислів'я, пояснімо їх значення.

● Милуйся калиною, коли цвіте, а дитиною, — коли росте.
● Який кущ, така й калина, яка мати, така й дитина.
● Посадиш біля хати калину — будеш мати долю щасливу.

16 – й  у ч е н ь (загадує загадку)

Нахилилась над водою,
Наче та дівчина.
В квітоньках лягла журба.
Відгадали? Я — ... (верба).

- Діти, а що ви дізналися про вербу? (Повідомлення дітей.)

17 – й  у ч е н ь. Я знаю, що верба росте там, де багато вологи. Найбільше полюбляє рости біля річки. У деревця зелені вузенькі листочки, а також тоненьке, довге, гнучке гілля. Ранньої весни, коли всі дерева ще стоять голими, вона вкрита ніжними молодень¬кими листочками. Цвіте запашним жовтим цвітом.

Сонце гріє, вітер віє,
З поля на долину;
Над водою гне з вербою
Червону калину.
                               Т. Шевченко

18 – й  у ч е н ь. З 500 видів верб, що поширені на землі, 30 ростуть в Україні. Верби є природним фільтром різноманітних домішок, що містяться у водах річок і озер. Недаремно люди завжди брали воду для пиття під вербою. Верба очищує не тільки воду, а й повітря. Міцно пустивши коріння у землю, верби стримують зсування ґрунту.
«Де верба — там і вода», - кажуть у народі.

19 – й  у ч е н ь. Верба — дерево цілюще. Настій з її кори знижує температуру. Відвар вербової кори вживають при грипі, вірусних інфекціях. Квіти верби дають багато нектару і пилку. Пасічники високо цінують вулики з верби, у них бджоли не хворіють.

У ч и т е л ь. Діти, з вербою та калиною український народ пов'язує багато звичаїв та традицій. Що ви дізналися про це?

20 – й  у ч е н ь. У вербну неділю освячують вербу у церкві, а потім несуть її додому і легесенько хльоскають нею членів родини, особливо дітей, примовляючи:

Не я б'ю, верба б'є.
За тиждень Великдень,
Будь великий, як верба,
А здоровий, як вода,
А багатий, як земля.

21 – й  у ч е н ь. Якщо у родині народжувалася дівчинка, то бі ля дому висаджували кущ калини.

22 – й  у ч е н ь. Коли восени під стріхами хат вивішували багато кетягів калини, то це означало, що родина чекає на сватів до себе. У них уже доросла донька.

23 – й  у ч е н ь. Калина була потрібна і на весіллі. Весільний коровай неодмінно прикрашали колосками з калиною, співали весільну пісню.

А в нас у селі нова новина,
Зацвіла у лузі калина,
Не так у лузі, як на селі,
А в молодої та й на столі.

24 – й  у ч е н ь. У весільний вінок для дівчини вплітали калину. Калина — символ дівочої вроди, чистоти, вірності.

25 – й  у ч е н ь. Дуб і калину вишивали на парубочих сорочках. Це символи сили і краси, але сили — надзвичайної, краси — невмирущої.

26 – й  у ч е н ь. Колиски для дітей українці виготовляли із клена, ясена або калини, щоб діти були дужими та співочими.

У ч и т е л ь. Змістовними й цікавими були ваші повідомлення. Калина і верба одвічно шанувалися в Україні. А вербу наші пращури взагалі вважали священною. Отже, священною вона повинна залишитися і для нас.

Користувався і користується в Україні любов'ю та пошаною вишневий сад, вишневе деревце. Найбільш поширені у нас вишня звичайна та степова. Степова вишня дає багато пагонів, її використовують для обліснення балок, ярів, змитих сухих схилів.

27 – й у ч е н ь

Любіть Україну у сні й наяву,
Вишневу свою Україну.
Красу її, вічно живу і нову,
І мову її солов'їну.
                                    В. Сосюра

У ч и т е л ь. Тополя для українців — символ рідної землі, символ дівочої землі, символ дівочої вірності, краси. Під тополею легко дихати, вона виділяє в атмосферу багато фітонцидів (речовин, що очищують повітря від пилу, бактерій). Тополя — чудовий фільтр.

28 – й  у ч е н ь

Тополі по волі
Стоять собі, мов сторожа,
Розмовляють з полем.
І все то те, вся країна
Повита красою...
                           Т. Шевченко

У ч и т е л ь. Рослинами-символами є не тільки дерева, а й квіти.

1 – й  у ч е н ь. Квіти...

Ними кожен свою радість,
Власне щастя назива.
Квіти часто нам говорять
Втричі більше, ніж слова.

2 – й  у ч е н ь

Недавно ще гула метелиця,
Іще лежить в низинах сніг,
А вже барвінку листя стелиться
Зеленим килимом до ніг.

3 – й  у ч е н ь

Барвінку мій хрещатий,
Зелений, дрібний.
Ой, я ж тебе викохала,
Хороший, рясний!

4 – й  у ч е н ь

Від мого віконця
До самого сонця
Стеле мальва стежку,
Квіткову мережку.

5 - й  у ч е н ь

Чорнобривців насіяла мати
У моїм світанковім краю
Та й навчила співанки співати
Про надію квітучу свою.
Як на ті чорнобривці погляну,
Бачу матір стареньку,
Бачу руки твої, моя мамо,
Твою ласку я чую, рідненька.
                                      М. Сингаївський

6 – й  у ч е н ь

Жовтий сонях на городі
Зацвів зранку.
Кажуть, синку, у народі:
Сонях, — сонце золоте,
Нас від лиха стереже.

7 – й у ч е н ь

У цвіті вишневім,
У колосі жита,
У кетягу калини,
У дереві кожнім.
І в кожнім зелі —
Голос землі.
                    Л. Силенко «Голос землі»

У ч и т е л ь. Чому так люблять і шанують українці квіти? Барвінок — за нев'янучу зелень і виняткову живучість. Його вважали символом вічності й постійності. Чорнобривці — за те, що милують око до сивих морозів. А мальви! Ця квітка була народною з давніх-давен. Мальва стала символом України, яка віками боролася за своє визволення і нарешті здобула незалежність. Упевнено і надійно ввійшов соняшник у природний світ нашого краю. Золотоголові квітки на високих стеблах так і горять, так і виграють повсюдно, обертаючись за рухом сонця, тягнучись до нього.

8 – й  у ч е н ь

Скільки того ж світу при долині,
Кожна квітка — пісня України.
Скільки того цвіту край городу,
Кожна квітка — материна врода.
Буду квіти щедро висівати,
Буду пісню матері співати.

9 – й  у ч е н ь

Україно, рідна нене,
Найдорожча ти для мене.
Ти у квітах запашна,
Як калина чарівна.
Ти у вишитій сорочці,
У віночку — у таночку,
У прекраснім рушнику,
- Я люблю тебе таку...

 Хвилинка творчості

Виготовлення сторінок рукотворного альбому «Рослини — символи У країни ». Аплікація « Калинове намистечко».

У ч и т е л ь. Діти, ми виготовимо листочки-сторінки для рукотворного альбому. Рамкою на них буде аплікація «Калинове намистечко». А потім зберемо і впишемо на листочки вірші, прислів'я, легенди про рослини-символи, намалюємо малюнки.

Послідовність роботи

На столах у дітей — кольоровий папір, ножиці, олівці, клей, білий аркуш паперу.

1. Беремо зелений аркуш прямокутної форми, складаємо навпіл.
2. Тримаємо в лівій руці за лінію згину, а в праву беремо ножиці.
3. Починаємо різати з нижнього лівого кутка овалом до лівого кутка.
4. Розгорніть. Утворився листочок.
5. Беремо аркуш червоного паперу квадратної форми, складаємо його навпіл. Олівцем малюємо півколо.
6. Тримаємо лівою рукою за лінію згину, а до правої беремо ножиці.
7. Починаємо різати по лінії знизу півколом.
8. Розгортаємо — намистинка готова.
9. Елементи аплікації наклеюємо по колу: зелений листочок, червона намистинка тощо.
10. Отримуємо аплікацію «Калинове намистечко».

● Інструктаж з правил безпечного користування ножицями;
● самостійна робота дітей;
● допомога вчителя дітям у виготовленні елементів аплікації.

ІІІ. Підсумок

У ч и т е л ь. Людина починається з добра, з любові. Любімо нашу землю, її озера й річки, родючі сади та зелені ліси.

У ч е н ь

Гарний, милий, рідний край:
Поле, річка, синій гай.
Любо стежкою іти,
Тут живемо я і ти.
Звучить пісня «Не рубай тополю».
Край дороги не рубай тополю,
Може, та тополя — твоя доля,
Твоя доля світла тополина,
Наче пісня журавлина.
Не рубай тополю, не рубай тополю —
Бо зустрінешся з бідою,
Не рубай тополю, не рубай тополю —
Краще принеси ти їй води.
Не ламай калину біля хати,
Бо вона заплаче, наче мати.
І впадуть на трави, на шовкові,
Серця сльози колискові.
Не рубай калину, не рубай калину —
Бо вона в житті єдина.
Не рубай калину, не рубай калину —
Краще їй онуків принеси.
Не стріляй у птаха на світанні,
Може, то любов твоя остання,
Може, то кохання білий лебідь,
Що летить крізь сни до тебе.
Не стріляй у птаха, не губи ти крила,
Твоє щастя прилетіло.
Не стріляй у птаха, не стріляй у птаха, —
Краще з ним у небо полети.