До Всесвітнього дня води майстер-клас

я роблю так (майстер клас з проблемної теми) from juliaplusch

Експертний висновок розділу "Мова і мовлення" підручника

Експертний висновок

на розділ «Мова й мовлення»

підручника « Українська мова» для 3 класу

ЗНЗ з українською мовою навчання

( автор М.Д.Захарійчук, А.І.Мовчун. Київ: Грамота,2014,

обсяг 176с.:іл.)

Розділ відповідає вимогам Державного стандарту початкової загальної освіти, але не повністю реалізується в підручнику предметний зміст, визначний навчальною програмою (с.25 тему «Текст-міркування» замінено темою «Есе»). Обсяг розділу підручника відповідає кількості навчальних годин, відведених на вивчення предмета. Основні змістові питання викладаються у логічній послідовності і відповідають принципам доступності, наочності, систематичності, науковості.

Розділ “Мова і мовлення” відповідає цілям і завданням освіти. Особистісно орієнтований підхід у змісті реалізовано частково, домашні завдання мають однотипний характер і зосереджені на побудові різного типу тестів (с.23 впр.40, с.25 впр.43, с.19 впр.32), а робота над матеріалом теми у класі будується в більшості на списуванні текстів. Слід зауважити, що дібрані автором матеріали не є різноманітними , достатньо диференційованими, творчими.

         Безперечним позитивом підручника є значна увага автора до компетентінісної зорієнтованості змісту завдань, що дає змогу застосувати вивчене у різноманітних навчальних і життєвих ситуаціях. Сприяє формуванню крім предметної інших ключових компетентностей: уміння вчитися, соціальної, загальнокультурної . Діяльнісний підхід реалізований через систему завдань, що спонукають до активної діяльності кожного учня, до свідомої самостійної роботи, до колективної та групової діяльності.

Аналізуючи структурні компоненти розділу “Мова і мовлення”, слід відмітити, що матеріал відповідає віковим особливостям та психолого-педагогічним вимогам. Матеріал поділено на параграфи доцільно, але їх послідовність варто змінити (Тему “План тексту” доцільно було розглянути перед темою “Ознаки художнього та наукового текстів”). Дбаючи про належний розвиток в учнів навичок читання автор прагне виховати в них потребу в самостійному читанні та сформувати відповідні вікові читацькі інтереси. Ним вибудовано систему роботи спрямовану на удосконалення вміння читати і сприймати тексти різних стилів і жанрів із поєднання різних типів мовлення. На особливо схвалення заслуговує те , що автор уникає стереотипів мови ворожнечі, дотримується відповідності гендерного підходу, діалогічності текстів. Теми викладено у доступній формі, кількість вправ та термінів відповідають віковим особливостям учнів, наявні приклади, речення невеликі за обсягом. У розділі переважають тексти основного і пояснювального характеру, мова яких лаконічна та зрозуміла і є зразком для мовлення учня. Належний науковий рівень викладу теоретичного матеріалу вдало поєднується з його доступністю. Недопустимим є те, що у розділі наявні елементи, що призводять до перевантаження учнів, зокрема це – передчасність завдань(с.20 впр.13).

Оскільки аналізуємо підручник для початкової ланки, то у ньому повинна бути достатня кількість ілюстрованого матеріалу. У розділі наявні ілюстрації та фото до текстів, але майже відсутні завдання, спрямовані на роботу з ілюстративним матеріалом, хоча форматпоєднання кольорів сприяють естетичному сприйняттю сторінки вцілому.

Групування мовного матеріалу довкола тексту дає змогу вчителеві забезпечити комплексне і систематичне повторення раніше вивченого: на кожному уроці вчитель може повернутися до пройденого та з’ясувавши рівень засвоєння школярами навчального матеріалу продовжити формування навичок застосування здобутих знань на практиці. Майже не використано у розділі алгоритмів роботи над текстом, не наведено зразків виконання тощо. Особливий інтерес становить наявність засобів мотивації, які стимулюють пізнавальний інтерес, розвивають інтелектуальні здібності дітей (індукція, аналіз, порівняння, узагальнення). Немає завдань для самоконтролю

Ефективне та доцільно використаним є апарат орієнтування у підручнику автор використовує різноманітні піктограми: тема уроку, робота в парах, читання діалогу, завдання на вибір, завдання підвищеної складності, словник, домашнє завдання; Вдало поєднує виділення у текстах та завданнях (жирним шрифтом та курсивом); що дозволяє акцентувати увагу учнів на тому чи іншому матеріалі. Цінність також полягає у використанні глосарію (с.8,10,17). Шкода, що розділи не виділені шмуцтитулами.

Соціокультурна проблематика внесених до розділу текстів забезпечить засвоєння дітьми духовних і культурних цінностей, носить виховний характер: Любов до своєї країни, її людей та мови, сприятиме їх естетичному розвитку. Слід відзначити, що дібраний автором текстовий матеріал є різноаспектним за змістом різноманітним за стилями, розвивальним, цінним у виховному плані, цікавим для сучасних дітей.

     Матеріали розділу позбавлені гендерних стереотипів, андроцентризму, дискримінації за ознакою статі, що виявляється у: рівномірному співвідношенні жіночих і чоловічих образів у текстах:

-         відсутність сегрегації та поляризації за ознакою статі;  

-         у ілюстрованому матеріалі зображені особи обох статей у різноманітних ролях і видах діяльності;

-         загальнолюдські цінності передаються як через образ чоловіка, так і через образ жінки.  

Експертиза підручника та її критерії

Експертизі підлягають такі параметри проекту підручника:

1. Відповідність проекту підручника навчальній програмі.

Ознайомитися з навчальними програмами з усіх навчальних предметів

можна на офіційному веб-сайті Міністерства освіти і науки України:

1) навчальні програми для 5-9 класів для загальноосвітніх навчальних

закладів:

http://old.mon.gov.ua/ua/activity/education/56/692/educational_programs/1349869

088/;

2) навчальні програми для 8-9 класів для загальноосвітніх навчальних

закладів (класів) з поглибленим вивченням окремих предметів:

http://old.mon.gov.ua/ua/activity/education/56/692/educational_programs/13

84763942/.

Оцінюючи проект підручника щодо відповідності його навчальній

програмі, експерт має врахувати право на авторське представлення

послідовності викладу навчального матеріалу в проекті підручника, уведення

додаткових питань, що сприяють розкриттю сутності поняття, передбаченого

навчальною програмою тощо.

3

Слід ураховувати, що авторське бачення відповідності навчальній

програмі має бути обґрунтованим і не призводити до перевантаження

навчального змісту.

Критерії експертизи:

- повнота і вичерпна реалізація в підручнику предметного змісту,

визначеного навчальною програмою;

- відповідність обсягу підручника кількості навчальних годин,

відведених на вивчення предмета;

- логічна послідовність і систематизованість викладу основних

змістових питань, дотримання принципів доступності, наочності та ін.

Невідповідність змісту проекту підручника навчальній програмі може

бути підставою для відхилення підручника.

2. Відповідність проекту підручника цілям і завданням освіти (сучасній

освітній парадигмі)

Проект підручника має бути спрямований на досягнення цілей і

завдань освіти, задовольняти потреби всіх своїх користувачів: для учнів бути

цікавою й ефективною навчальною книгою; для вчителів стати основою

розгортання навчального процесу, побудови власної методичної системи; для

батьків бути зрозумілим порадником у наданні допомоги своїм дітям у

навчанні..

Критерії експертизи:

- реалізація ідей особистісно орієнтованого підходу в проекті

підручника (у змісті підручників особистісно орієнтований підхід має

реалізуватися через різнорівневе представлення елементів знань і способів

виконання навчальних дій; розгляд можливих способів виконання одного й

того самого прийому обчислення чи розв’язування задачі; забезпечення поля

для вибору учнем завдань відповідно до свого рівня навчальних можливостей

тощо);

- компетентнісна орієнтованість змісту підручника

(компетентнісний підхід має бути реалізовано як у змісті завдань, так і в

методичному апараті підручника, передбачаючи формування не лише знань,

а й способів діяльності,здатності застосовувати вивчене у різноманітних

навчальних і життєвих ситуаціях,висловлювати власні судження,

обґрунтовуючи їх, здійснювати логічні міркування,оцінювальні дії,

формулювати висновки тощо. Підручник має сприяти формуванню в учнів

крім предметної також ключових компетентностей (уміння вчитися,

спілкуватися державною, рідною та іноземними мовами, математичної,

соціальної, гендерної, громадянської, загальнокультурної, підприємницької і

здоров’язбережувальної);

- реалізація діяльнісного підходу в проекті підручника (діяльнісний

підхід у змісті підручника може бути реалізований через систему завдань,

проблемних ситуацій, що спонукають до активної діяльності кожного учня на

уроці й водночас до свідомої самостійної роботи, до застосування на

практиці здобутих знань, до колективної діяльності та самоосвіти).

3. Аналіз структурних компонентів проекту підручника

4

Нова філософія шкільної освіти передбачає використання підручників

нового покоління, які водночас із традиційними дидактичними функціями

(інформативною, трансформаційною, мотиваційною, систематизувальною,

інтегративною, самоконтролю, розвивальною, виховною тощо) виконували б

ще й нові (функцію розвитку самостійної пізнавальної діяльності учнів в

інформаційному просторі; функцію розвитку ключових і предметних

компетентностей).

Сучасний підручник – складний комплекс, що складається з текстового

і позатекстового структурних компонентів, які добираються і

розташовуються в окремих темах відповідно до особливостей навчального

матеріалу (див. таблицю).

Структура шкільного підручника

Компонент Складники компонента

Текстовий Основний текст Додатковий текст Пояснювальний текст

За змістом:

вступний;

інформаційний;

заключний.

За характером:

опис;

оповідання;

пояснення;

проблемний

виклад;

узагальнення.

1.Документи

2.Науково-

популярні тексти

3.Художні тексти

Посторінковий

словник.

Пояснення у дужках

всередині основного

тексту.

Підписи до ілюстрацій.

Дані про подані

документи та їх авторів.

Винесення

Позатекс-

товий

Ілюстрації Методичний апарат Апарат орієнтування

Зображувальні:

малюнки;

репродукції;

фотоілюстрації;

документальні

зображення;

Умовно-

графічні:

графіки;

карти;

картосхеми,

плани;

схеми,

креслення,

1.Запитання і

завдання:

- відтворювальні;

- перетворювальні;

- творчо-образні;

- проблемні.

2. Текстові таблиці:

- порівняльні

- узагальнювальні;

- конкретизувальні;

- ілюструвальні.

3. Опорні схеми

(структурно-логічні).

4. Плани-схеми,

пам’ятки-алгоритми.

5. Завдання для

самоконтролю

1.Загальний зміст

2.Рубрикація і

тематичні символи

3.Сигнали-символи

(піктограми)

4.Виділення в тексті

(курсивом, жирним

шрифтом тощо)

5. Словники і

покажчики: понять,

дат, імен

6.Глосарій

7. Колонтитули,

шмуцтитули

8. Бібліографія

9. Довідники

5

Критерії експертизи:

3.1. Відповідність тексту та ілюстрацій підручника основним

психолого-педагогічним вимогам

- побудова й структура текстів (виділення головного, доцільність

поділу на параграфи, пункти їх послідовність і зв’язки між ними, чіткість

формулювання висновків, правил і визначень, цілісність викладу);

- стиль текстів (поєднання ознак наукового і науково-популярного

стилів; наявність предметно орієнтованого, інструментально

орієнтованого, ціннісно орієнтованого компонентів змісту; уникнення

стереотипів і мови ворожнечі; відповідність вимогам гендерного підходу;

наявна діалогічність текстів);

- співвідношення й взаємозв’язок основного, додаткового й

пояснювального текстів(раціональний розподіл тексту на основний і

додатковий;

- мова текстів (має бути лаконічною, точною і зрозумілою для

учнів, позбавленою будь-яких дискримінаційних смислів, відповідати

нормам української літературної мови й слугувати зразком для мови учня

(у підручниках для шкіл з навчанням мовами національних меншин –

вимогам мов національних меншин));

- доступність викладу (відповідність складності й обсягу матеріалу

можливостям засвоєння його учнями підліткового віку на належному рівні

й за встановлений час (не більше 5±2 нових одиниць матеріалу, не більше

4% суб’єктивно незнайомих слів, у тому числі й наукових термінів);

відповідність ступеня абстрактності викладу матеріалу віковим

психологічним особливостям учнів; доцільність використання аналогії для

пояснення складних процесів, наявність прикладів для пояснення

абстрактних понять, достатність і вичерпність наведених пояснень,

вказівок тощо; доцільність обраних конструкцій речень для розуміння

тексту (оптимальною кількістю для розуміння і сприйняття учнями

середніх класів є 10-15 слів у реченні);

- науковість змісту (відповідність змісту підручників новітнім

досягненням сучасної науки, встановленим у ній положенням; вірогідність

усіх наведених фактів та понять; повнота розкриття сутності різноманітних

об’єктів вивчення їх у взаємозв’язках і розвитку; трансформація й точність

вираження наукових понять і уявлень в означеннях і термінах, прийнятих у

науці; забезпечення у підручнику системності й цілісності знань,

відображення еволюції наукових ідей, ролі діячів науки, насамперед

вітчизняних учених, у розвитку відповідної галузі науки);

- наявність елементів змісту й вимог, що призводять до

перевантаження учнів (недоцільність уведення окремих тем, понять;

дублювання, передчасні завдання щодо розуміння й пояснення тощо);

- дидактична доцільність використання ілюстративного матеріалу

(оптимальне співвідношення образотворчих і умовно-графічних

матеріалів, малюнків або документальних фотографій, методична

доцільність розміщення їх у книжці;наявність завдань, спрямованих на

роботу учнів з ілюстративним матеріалом; роль ілюстративного матеріалу

6

в реалізації провідних функцій підручника (розвивальна

спрямованість наочних зображень, інформаційність, естетичне виконання,

національний колорит); дидактично обґрунтований зв'язок наочних

зображень з текстом та іншими структурними компонентами

підручника;відповідність ілюстрацій віковим особливостям

школярів;якість виконання ілюстративного матеріалу, художнє

оформлення, формат, обсяг, поєднання кольорів, естетичне сприйняття

проекту підручника).

3.2. Повнота реалізації можливостей методичного апарату в

забезпеченні організації навчально-пізнавальної діяльності учнів

- ефективність апарату засвоєння знань (наявність різних типів

навчальних завдань і вправ – пропедевтичні, ввідні, пробні, тренувальні,

творчі;питома вага серед них творчих, розвивальних;розташування їх у

підручнику з урахуванням основних етапів процесу навчання – сприймання

навчального матеріалу, усвідомлення й осмислення його (розуміння,

закріплення, застосування на практиці);

- доцільність використання пам’яток, алгоритмів, зразків виконання

завдань тощо;

- наявність засобів мотивації, стимулювання пізнавального інтересу,

розвитку інтелектуальної, зокрема творчої, діяльності учнів, оволодіння

учнями прийомами розумової діяльності (індукція, дедукція, аналіз, синтез,

порівняння, узагальнення тощо),

- наявність засобів організації різних видів діяльності і комунікації

між учасниками освітнього процесу, завдань для організації групової,

навчально-дослідної та проектної діяльності учнів;

- наявність засобів диференціації, індивідуалізації та персоналізації

навчальної діяльності учнів відповідно до їхніх пізнавальних можливостей.

3.3. Доцільність і ефективність апарату орієнтування в підручнику

- наявність компонентів апарату орієнтування –змісту, вступного

звернення до читача; словника, покажчика, шмуцтитулів, довідників тощо;

- раціональність рубрикацій,

- доцільність використання сигналів-символів;однотипність їх і

наступність у використанні елементів апарату орієнтування

- інструментальність вступного звернення до читача, доцільність

його;

3.4. Забезпечення виховної, розвивальної та здоров’язбережувальної

функцій

- зміст підручника сприяє формуванню патріотизму, любові і поваги

до Батьківщини, свого народу, його мови, державних, національних,

родинних цінностей, толерантному ставленню кожної людини, незалежно від

її статі, етнічної, релігійної, культурної приналежності чи інших ознак,

навчає міжнаціонального і міжконфесійного діалогу; виховує особистість,

готову до ефективної міжкультурної взаємодії в нових історичних реаліях,

7

чутливу до людської інакшості та нетерпиму до проявів расизму,

ксенофобії й нетерпимості до людських відмінностей. Експерт має

проаналізувати в підручниках наявність елементів полікультурного

виховання, як одного з пріоритетних напрямів у підготовці особистості в

умовах європейської інтеграції.

- зміст підручника виховує характер, сприяє розвитку особистості,

створенню умов для самовизначення і соціалізації учня на основі

соціокультурних, духовно-моральних цінностей і прийнятих у суспільстві

правил і норм поведінки в інтересах людини, родини, суспільства і держави;

- навчає раціонального природокористування, дотримання

безпечних норм життєдіяльності.

3.5. Відповідність гендерному підходу в освіті

Текстові та позатекстові (ілюстрації, методичний апарат, апарат

орієнтування) матеріали підручника позбавлені гендерних стереотипів,

андроцентризму, дискримінацій за ознакою статі (сексизмів), що

виявляється у:

- паритетності представлення осіб обох статей – рівномірному

співвідношенні жіночих і чоловічих образів;

- відсутності сегрегації й поляризації за ознакою статі – навмисного

розділення осіб обох статей шляхом приписування їм принципово різних

форм соціальної активності, зображення їх як протилежностей, що

протиставляються одна одній та начебто не мають між собою спільних рис і

якостей, спільної діяльності;

- відсутності тенденції прив’язувати різні форми активності або

пасивність зображуваних людських образів до статі (як правило, активність –

до чоловічої, пасивність – до жіночої);

- відсутності стереотипних гендерних сценаріїв, що прив’язують

жіночі образи передусім до приватної сфери (сім’ї, господарства, піклування

про дітей), а чоловічі – до інших, масштабніших форм соціальної активності,

зображенні осіб обох статей (і дітей, і дорослих) у різноманітних (за змістом

та масштабом) ролях і видах діяльності;

- зображенні людини загалом і загальнолюдських цінностей як через

образ чоловіка (що наразі домінує), так і через образ жінки.

Майстер-клас із проблемної теми

майстер клас вчителя початкових класів костопільського нвк «зош from juliaplusch

Перше засідання семінару-практикуму

На сучасному етапі розвитку суспільства інформаційні технології стали невід’ємною частиною життя людини. Одним із основних напрямків роботи сучасної школи є використання інформаційних технологій у процесі навчання. Діапазон використання комп’ютера в навчально-виховному процесі дуже великий. Комп’ютер може бути як об’єктом вивчення, так і засобом навчання. Учителі ще ніколи не мали такого могутнього засобу навчання у своїй роботі. Комп’ютер значно розширив можливості подання навчальної інформації.

17 листопада 2016 року на базі Костопільського НВК «ЗОШ І ст. –гімназія ім. Т.Г. Шевченка» пройшов семінар-практикум вчителів початкових класів з проблеми «Підвищення ефективності навчально-виховного процесу в початковій школі шляхом використання ІКТ». У семінарі взяли участь  вчителі освітнього округу №1, яких гостинно зустріли та привітали учні 3-іх класів.

Скрайбінг онлайн

Експрес-анкета вчителя "Комп'ютер у сучасній школі"

Експрес-анкета вчителя «Комп’ютер у початковій школі»

№ з/п	Запитання	Так	Ні	Частково
1.	Чи асоціюється у Вас володіння комп’ютером з професійною діяльністю?
2.	Чи володієте Ви комп’ютером або навчаєтеся на комп’ютерних курсах?
3.	Яку кількість часу Ви готові виділити на опанування комп’ютерних технологій?
4.	На вашу думку, проведення уроків з комп’ютерним підтриманням сприяє підвищенню ефективності сучасного уроку у початковій школі?
5.	Чи використовуєте Ви комп’ютер під час підготовки до уроку?
6.	Назвіть зміни, що відбулися після активного застосування комп’ютерних технологій у практику роботи  початкової школи.
7.	Наскільки Ви обізнані щодо використання комп’ютера?
8.	Які варіанти змін у методичній роботі щодо введення у практику уроків з використанням комп’ютерної техніки Ви пропонуєте?

Ексспрес-анкета вчителя "Комп'ютер у сучасній школі"

Експрес-анкета вчителя «Комп’ютер у початковій школі»

№ з/п	Запитання	Так	Ні	Частково
1.	Чи асоціюється у Вас володіння комп’ютером з професійною діяльністю?
2.	Чи володієте Ви комп’ютером або навчаєтеся на комп’ютерних курсах?
3.	Яку кількість часу Ви готові виділити на опанування комп’ютерних технологій?
4.	На вашу думку, проведення уроків з комп’ютерним підтриманням сприяє підвищенню ефективності сучасного уроку у початковій школі?
5.	Чи використовуєте Ви комп’ютер під час підготовки до уроку?
6.	Назвіть зміни, що відбулися після активного застосування комп’ютерних технологій у практику роботи  початкової школи.
7.	Наскільки Ви обізнані щодо використання комп’ютера?
8.	Які варіанти змін у методичній роботі щодо введення у практику уроків з використанням комп’ютерної техніки Ви пропонуєте?