Есе

« Діти розуміються лише на тих речах,               які вони відкрили самі…»                                                     Ж. Піаже      На сучасному етапі педагогіка стоїть перед важливою проблемою створення нової філософії освіти, відкритої до таємниць життя сучасної людини, її прагнень, ідеалів, життєвого досвіду. Сутність освітнього процесу, відповідно до особистісно орієнтованого підходу бачу у створенні умов для освіти особистості – формування «образу – себе - в бутті», у розкритті і максимальному розвитку всіх «граней» особистості, її здібностей та інтересів, створенні умов для саморозвитку дитини.        На уроках створюю умови для розвитку і становлення особистості як суб’єкта діяльності і суспільних відносин. Використовую методи, адекватні віковим особливостям учнів та їх емпіричному досвідові.  Будую свою роботу так, щоб не згасав інтерес дитини до знань. Підвищена зацікавленість у свою чергу, забезпечує міцні і глибокі знання. Готуючись до уроків продумую, яку б ігрову ситуацію створити, як мотивувати необхідність опанування нового матеріалу, де у подальшому житті учні можуть скористатися набутими знаннями. При цьому пам’ятаю, що дуже легке – нецікаве, а надто складне – недосяжне. Отже, прагну зробити процес навчання яскравим, емоційно-образним, успішним, неповторним.      Математика починається зовсім не з рахунку, а з загадки, проблеми. Щоб у молодшого школяра розвивались математичні здібності, творче мислення, намагаюсь викликати в учнів здивування і зацікавленість. Тільки через подолання труднощів, вирішення проблеми, здобуття успіху дитина може увійти у світ творчого навчання.       Пріоритетним у моїй роботі з дітьми на уроках природознавства є практичні методи, одним з яких є лабораторні досліди. Більше того, у формуванні різноманітних умінь і навичок вони є основним засобом. Жоден урок не може бути цікавим та ефективним без застосування цих методів. На уроках учні ознайомлюються з об’єктами та явищами природи на основі дослідницьких методів, посилення ролі самостійної роботи під час визначення сталих ознак природніх об’єктів. Цікавою і життєво важливою є різноманітна робота практичного характеру — із рулеткою, термометром, терезами, флюгером, виготовлення макетів тощо. Для цього я використовую нестандартні форми роботи, зокрема – квестові ігри.           Навчаючи українській мові та читанню,   значну   увагу акцентую на: -   побудові занять на основі рівноправного партнерства й спілкування в умовах особистісно орієнтованого підходу до дитини; -   зацікавленні   учня    проблемою; -   на обміні думками щодо опрацьованого матеріалу; -   на роботі над культурою мовлення; -   на допомозі дітям в усвідомленні слова, речення як носія емоцій та енергії; -  на розвитку навичок зіставляти, аналізувати й не боятися висловлювати власні думки.          Щоб творчо розвивати дитячу особистість, на кожному з уроків використовую як традиційні, так і інтерактивні форми роботи. Це  рольові та пізнавальні ігри, життєві ситуації, дослідницька та пошукова діяльність, ситуативні колізії, вільна імпровізація та інші. Кожна з них по-своєму допомагає розвивати творчі здібності молодших школярів.          З власного досвіду знаю, що найефективнішим для виявлення і розвитку креативних здібностей є проведення таких видів уроків: уроків-рольових ігор, подорожей, вистав, досліджень, вільного спілкування, екскурсій та багатьох інших. Саме вони дають можливість залучати кожного учня (звичайно, з урахуванням індивідуальних здібностей) до того чи іншого виду роботи .          Враховуючи психологічні особливості учнів та рівень їхньої готовності до спілкування, застосовую інтерактивні технології навчання,  розпочинаючи з роботи в парах. Саме в процесі цієї роботи  учні отримують можливість вільно висловлювати власні думки. Цю технологію впроваджую на будь-якому етапі уроку. Також  використовую й інші відомі нам методи інтерактивного навчання: проектну діяльність, метод незакінченого речення, випереджувальні завдання, проблемні завдання, творчу роботу, пазли, метод ПРЕС, діагностику, карусель, тепер я знаю…, зворотний зв‘язок, мозковий штурм, релаксацію, мікрофон, дискусію і багато інших.          Діти дуже люблять «усне малювання». Вони на кілька хвилин стають художниками чи істориками, вчаться уявляти, що знаходиться за межами малюнка: за лісом, за обрієм.          Це значно покращує якість творчих робіт, розвиває фантазію, вчить виділяти головне, співставляти, узагальнювати.          Диктанти з лексичним коментуванням формують не лише орфографічні навички учнів, але й сприяють збагаченню словникового запасу учнів, розвивають усне мовлення. Наприклад, при вивченні теми «Синоніми» залюбки діти виконують завдання, яке називається «Один зайвий», випускаючи слово, що не підходить до певного синонімічного ряду.           Гру «Мікрофон» застосовую для актуалізації навчальної діяльності (тобто на початку уроку) або для підбиття підсумків. Це дає можливість кожному висловлювати свою думку або позицію швидко, без оцінювання та коментарів.           Можливо і зарано, але я вже пробую із четвертокласниками такий вид роботи як дискусію.  Тему для дискусії підбираю найцікавішу і по вікові, і по досвіду, найактуальнішу. Наприклад, усний твір-роздум «Яка професія сьогодні найповажніша?», «Що означає бути добрими дітьми?»,"Що таке справжня дружба?".          І діти тут показують повну розкутість: наводять свої приклади, докази, сперечаються, але при цьому вчаться бути толерантними, критикувати цю ідею, але не її носія. Сама ж стараюсь бути мудрим арбітром: враховую різні думки і докази, підводжу дітей до єдиного правильного висновку.           Роботу в групах використовую при вирішенні складних проблем, що потребують колективного роздуму, а не індивідуальної роботи. Діти ділять між собою ролі, починають висловлювати свої думки і їх обстоювати.          Найефективнішим у цій роботі є те, що всі діти почувають себе рівноправними учасниками навчального процесу.          Щоб виробити самостійність у навчанні, я застосовую як групову так і індивідуальну роботу. Стараюсь підбирати матеріали народознавчого характеру, які є невичерпним джерелом для творчої роботи вчителя та учнів.  Використовую завдання, які передбачають всебічний розвиток особистості. Наприклад, пояснюючи зміст прислів‘я, дитина міркує, розвиває зв‘язне мовлення, логічне мислення і кругозір.          Підібрані завдання прогнозують формування у дітей позитивної мотивації. На уроках практикую складати діалоги. Діти спілкуються із задоволенням, мова їхня стає виразнішою, лаконічною.          Дуже цікавим видом творчої роботи є складання реклами. Тематика їх різноманітна.          Діти дуже люблять римувати, складати невеличкі вірші або доповнювати  їх словами за змістом.      Вважаю, що педагогічна майстерність нерозривно пов’язана з особою самого педагога, а тому, комплекс якостей вчителя, що допомагають йому забезпечити навчально-виховний процес високого рівня, доволі великий. Найважливішими серед них є патріотизм, гуманізм, висока духовна культура і відповідальність, працьовитість та працездатність і, найголовніше – невичерпна любов до дітей.       Урок – це не 40 хвилин спілкування з учнями, а все життя, прожите до цього людством. А можливість спілкування і передачі нових знань учням – це великий Дар, що несе у собі професія Вчителя.      Професія вчителя від Бога, всі інші професії – від Учителя.