Алгоритм проведення дослідницької діяльності

1.3. Алгоритми  проведення дослідницької  діяльності

Процеси мислення та навчання тісно пов’язані з визначенням зв’язків конкретного з абстрактним. Формування ключових понять побудовано на конкретних прикладах та зосереджено на інтерактивних навчальних ситуаціях.

Вивчення природознавства в початковій школі сприяє розвитку логічного мислення учнів молодшого шкільного віку, умінню викладати свої думки, пояснювати різноманітні явища науковою мовою, розподіляти суттєві та  несуттєві властивості речей, розкривати таємниці життя рослин і тварин, розуміти зв’язки і взаємовідносини в природі, помічати  вплив природи на практичну діяльність людей. А також збагачує словниковий запас та життєвий досвід дитини, допомагає здійснити перехід від простої розповіді про зовнішні ознаки предмета до складних розумових процесів узагальнення. А це стає можливим тільки тоді, коли дитина не просто спостерігає за навколишнім, а й вчиться досліджувати, порівнювати, аналізувати.

Для учнів першого класу пропонуємо простий алгоритм проведення дослідження.

Крок 1. Визначаємо об’єкт дослідження.

Крок 2. Формулюємо мету дослідження.

Крок 3. Висуваємо гіпотезу (припущення, власну думку).

Крок 4. Хід дослідження (спостереження, досліди).

Крок 5. Підсумок  ( аналіз та  узагальнення  отриманих  результатів у ході   спостереження та дослідів, висновок – підтвердження або спростування висловленої гіпотези ).

Зауважимо, що дослідження, як і спостереження – спосіб отримання нових знань. Дослідження включає в себе спостереження та передбачає проведення дослідів та узагальнення отриманих результатів.

Існує три рівні дослідницького навчання.

Перший – низький , характеризується тим, що вчитель сам ставить проблему та обирає методи її розв’язання.

Другий – середній , коли ініціатива вчителя виявляється на етапі постановки проблеми, тоді як методи розв’язання її учні шукають самостійно.

Третій – високий , визначається самостійністю учнів і на етапі постановки проблеми, і в процесі пошуку методів її розв’язання. 

Пропоную свою орієнтовну модель дослідницько-пошукової взаємодії у системі вчитель-учень:

1.     Запрошення, мотивація учня до діяльності (просте й цікаве завдання).

2.     Осмислення проблеми (чому це проблема для мене).

3.     Висування цілей (чого я хочу досягти).

4.     Складання плану дій (мінімум витрат, максимальний результат).

5.     Реалізація плану.

6.     Перевірка результатів, оцінка.

7.     Плани на майбутнє.

У програмі з природознавства для 1-го класу,  складеної відповідно до нового Державного стандарту, визначені особливості організації вивчення програмового матеріалу з природознавства. Програмою рекомендується базувати навчально-пізнавальний процес на компетентнісно орієнтованих завданнях із використанням сучасних освітніх технологій, а також підкреслюється важливість розвитку у дітей емоційно-естетичного сприйняття природи і  формування навичок практичної діяльності з охорони природи.

Для виконання цих завдань програми пропонуємо наступну модель реалізації дослідницького навчання «ТЕХНОЛОГІЮ «3Д», яка передбачає наступний алгоритм дій:

Крок 1. Досліджую (знаннєвий компонент)

На цьому етапі проводимо роботу з першоджерелами, бесіди, дидактичні ігри, групову роботу за методом проектів, екскурсії у природу, населеним пунктом, у краєзнавчий або природничий музей, планетарій, станцію юних натуралістів, використовуємо місцевий природознавчий та краєзнавчий матеріал.

Крок 2. Дивуюся (емоційно-чуттєвий компонент)

Організовуємо безпосередній емоційно-чуттєвий контакт дитини з природою (уроки милування природою) та розвиток художньо-образного мислення на матеріалі відтворення природи у мистецтві (уроки художнього пізнання). Важливе значення на цьому етапі мають спостереження за довкіллям, уроки, проведені у формі усного журналу, репортажу з місця подій, проведення свят екологічного календаря.

Уроки милування природою мають наступні характеристики.

Мета: надати дітям емоційно-образну інформацію про природу.

Стратегічний напрям: постійне звернення вчителя як до інтелектуальної, так і до емоційно-чуттєвої сфери дитини.

Активні форми: ігри, змагання, конкурси, трудові справи, музичні та пластичні імпровізації, словотворчість, робота з природним матеріалом.

Циклічність проведення: раз на місяць.

Тривалість: 1клас - від 10хв; 2-4 класи – до 30хв.

Технологія проведення:

Крок 1. Визначити об’єкти милування і осмислити їх естетичну виразність.

Крок 2. Дібрати запитання оціночного характеру, творчі завдання, відповідний художній матеріал.

         Якщо уроки милування природою ми проводимо під час екскурсій, організовуючи безпосередній контакт дитини з природою, то уроки художнього пізнання природи інтегруються у будь-який навчальний  предмет.

Мета: сприяти пізнанню світу засобами мистецтва; формувати уявлення дитини про природу та про свою роль у ній, що і обумовлює розвиток екологічно цінних особистісних орієнтацій.

Стратегічний напрям: вплив на сферу особистісно творчого образного мислення (яскравість відтворення природи у будь-якому виді народного чи професійного мистецтва).

Активні форми: театралізовані свята, ігри-подорожі, вікторини, творчі хвилинки (“хвилинки-перлинки”).

Циклічність проведення: інтеграція у будь-які навчальні заняття художньо-естетичного циклу, самостійна форма позаурочної виховної роботи.

Крок 3. Допомагаю (практично-діяльнісний компонент)

На цьому етапі проводимо практичні проекти та екологічні акції.

Навчально-дослідницькі завдання і, отже, зумовлений ними навчальний процес повинні бути підпорядковані гарантованому досягненню результатів. Найважливішою умовою технологічної побудови навчального процесу є постійна і послідовна орієнтація на чітко визначену мету. Основа ж її – оперативний зворотній зв'язок, що повинен пронизувати весь навчальний процес.

Основна мета:

-         забезпечення взаємозв’язку між цінностями та поведінкою особистості;

-         мотивація до діяльності у відповідному напрямі;

-         єдність змісту навчання із повсякденним життям учнів;

-       розвиток в учнів навичок критичного мислення, екологічної свідомості та культури.