Вступ
Уміння і бажання навчитися – це той фундамент, який має закласти вчитель
початкових класів. Але у школі кожен учень пізнає не тільки навколишній світ, а
й самого себе. Досвідчені педагоги і психологи, приділяючи достатню увагу
кількісному накопиченню знань та умінь школярів, не забувають про якісні зміни,
які відбуваються в житті дитини у період
навчання в початковій школі. Навчити дитину розуміти себе і своє місце в
шкільному житті, допомогти налагодити взаємодію з однолітками і дорослими,
затвердити в ній віру в себе і свої можливості – це теж завдання вчителя
початкової школи.
І першим кроком до втілення цих
завдань у життя є створення комфортної психолого-педагогічної атмосфери у
класі, за якої школярі відчували б розуміння своїх потреб з боку вчителя,
забували б про страх і набували б упевненості, необхідної для самовираження. Як
кажуть самі діти, «комфорт – це приємне спілкування з приємними тобі людьми».
Як один із засобів налагодження
такого спілкування в рівноправних системах «учитель – учень» , «учень –
учитель», «учень – учень» пропоную систему психогімнастичних вправ, які можна
проводити навіть замість фізкультхвилинок на будь-якому уроці.
Метою застосування
психогімнастичних вправ вважаю набуття учнями конкретних соціально-психологічних
умінь, а саме:
- вступати
в конфлікт;
- вільно
висловлювати свою думку;
- Висловити
згоду чи незгоду;
- Вибачитись
і прийняти вибачення;
- Прийти
на допомогу іншим;
- Приєднатися
до думки інших;
- Запросити
інших до спільної роботи;
- Бути
приємним, привітним співбесідником;
- Взяти
участь у спільній роботі згідно з планом колективу.
Результативність упровадження
психогімнастичних вправ важко переоцінити. Час, необхідний для їх проведення,
невеликий, але вони викликають яскраве емоційне піднесення школярів, позитивно
впливають на їхні почуття й думки, збагачують їх досвідом самостійних роздумів,
пошуків, розуміння себе та оточення.
Хід заняття
1.
Розминка (Психологічний
настрій)
Добридень!
Усі діти стоять у колі, взявшись за руки, промовляють
слова і виконують певні рухи:
«Добридень, добридень, добридень!» - кажу.
Як ранок настане, до школи біжу.
Тут – очі, тут вушка, плече і рука.
Тут – носик, тут ротик, сусіда п’ята.
- Який Я?
Темні і світлі торбинки.
Вчитель готує дві торбинки – темну і світлу. Заздалегідь
готує картки з назвами негативних і позитивних якостей людей. Дітям пропонує розкласти ці якості у світлу і
темну торбини.
Треба
домовитися із дітьми, що під «темними» якостями розуміють ті, що заважають
мирно і щасливо жити як самій людині, так і її оточенню. Під «світлими» - ті,
що допомагають.
Дерево бажань
На дошці на великому аркуші
паперу вчитель кріпить модель якогось плодового дерева. Дітям роздає по одному
яблуневому листочку і пропонує записати на зворотному боці своє заповітне
бажання. Потім учні по одному виходять до дошки, зачитують свої бажання й
прикріплюють листочки на дерево. Вчитель роздає дітям фішки за кожне бажання:
якщо загадане бажання пов’язане із задоволенням особистої потреби – дитина
отримує жовту фішку, якщо воно має суспільне значення – червону. Вчитель
заохочує ті бажання, які пов’язані із прагненням потурбуватися про товаришів.
Людей похилого віку, слабших. Підбиваючи підсумок, треба обговорити із дітьми,
які бажання їм сподобались і чому, а також поміркувати разом, яких бажань було
більше – особистих чи соціальних, які з них значиміші.
3.
Які інші?
Покинуте кошеня
Діти на прохання вчителя
уявляють, що матуся принесла додому покинуте кошеня. Йому страшно, сумно і
безрадісно. Воно голодне й холодне. Кожна дитина по черзі перетворюється на
кошенятко, сідає на стілець, а решта дітей гладять його, говорять добрі слова.
Усі ми різні
Вчитель пропонує дітям протягом
5 хвилин зобразити за допомогою кольорових олівців, що таке «радість». Вчитель
зазначає, що малювати можна що завгодно.
Після виконання завдання
учасники по черзі показують свої малюнки групі і розповідають, що на них
зображено. Діти обмінюються враженнями: чи легко було виконати завдання, чи
складно було розповісти, що саме зображено.
Вчитель звертає увагу дітей на
відмінність у розумінні та зображенні різними людьми поняття «радість».
Робиться висновок про те, що кожна людина – особлива, неповторна, а отже –
незамінна. А це – важлива підстава для того, щоб вона відчула свою цінність.
4.
Ми з друзями
Чотири кути
Вчитель розташовує у чотирьох
кутах класної кімнати таблички з написами: «Морозна зима», «Спекотне літо»,
«Зелена весна», « Жовтокоса осінь». Дітям пропонується підійти до таблички з
назвою пори року, в яку вони народились. Кожній групі на чистому аркуші треба
фломастерами намалювати колективний малюнок на задану тему одночасно. Для цього
учням потрібно об’єднатися і розподілити між собою ролі колективної творчості.
Через певний час учні презентують свої роботи.
5. Розминки - перевтілення
Насос і м’яч
Діти стають парами. Один з них
виконує роль насоса, інший – м’яча. Спочатку м’ячі не надуті – стоять на
напівзігнутих ногах, корпус нахилений уперед, голова опущена. «Насос» починає
надувати м’ячі, супроводжуючи свої дії словами « раз», діти починають
розпрямлятися, надувають щоки, розправляють плечі, піднімають руки. Коли м’ячі
надуті, «насос» витягує шланг з м’ячів.
Діти із силою відтворюють звук «ш-ш-ш», повертаючись у вихідне положення.
- Вправи-активатори
Долоні й коліна
Мета: розвиток довільної уваги, уважності, мислення, швидкості реакції.
Сидячи в колі, покласти долоні
на коліна сусідів: праву – на ліве коліно сусіда зліва, ліву – на праве коліно
сусіда справа. Гравці передають сплеск від коліна до коліна(при цьому потрібно
уважно слідкувати за тим, чия рука лежить на наступному коліні в колі, і не
переплутати черговості свого сплеску).
Коли буде налагоджено ритм
сплесків, можна пропонувати ускладнення: два сплески по одному коліну
означатимуть рух у іншому напрямку, тобто тепер гравцям треба слідкувати і за
тим, чия рук плескає по коліну, і за напрямком руху сплесків.
- Вправи-енергізатори
Австралійська злива
Мета: розвиток уваги, формування навичок перерозподілу уваги, підвищення
групової єдності.
Учасники стоять у колі. Ведучий
робить якісь рухи, передає їх сусіду справа від себе, той повторює їх і передає
сусідові справа. Сусід справа продовжує виконувати подані рухи доти, поки не
отримає від сусіда зліва наступні рухи, які він теж повинен передати. Вчитель
починає зі слів:
«У Австралії часто змінюється погода. Ось сонячно і тепло»
Рух: руки вгорі
«А тепер знявся легенький вітерець»
Рух: потерти долоню об долоню.
« З’являються перші краплі дощу»
Рух: удари пальцями по грудях.
« Дощ посилюється»
Рух: удари долонями по стегнах.
«Дуже сильна злива»
Рух: тупотіння ногами.
Далі права продовжується у зворотному напрямку.
8.
Вправи на релаксацію
Релаксація «Тихе озеро»
(звучить спокійна музика)
Вчитель. «Увага! Ми прибули на станцію, що називається «Тихе озеро».
Вийдіть із поїзда, і ляжте на килимок. Закрийте очі і слухайте мене. Уявіть
собі чудовий сонячний ранок. Ви знаходитеся біля тихого прекрасного озера.
Чутно лише ваше дихання і хлюпотіння води. Сонце яскраво світить, і ви
почуваєте себе все краще і краще. Ви відчуваєте, як сонячне проміння зігріває
вас. Ви чуєте щебет птахів і скрекотання цвіркуна. Ви абсолютно спокійні. Сонце
світить, повітря свіже і прозоре. Ви відчуваєте усім тілом тепло сонця. Ви спокійні і нерухомі, як тихий ранок. Ви
почуваєте себе спокійними і щасливими. Вам ліньки навіть поворухнутися. Кожна
клітинка вашого тіла насолоджується спокоєм і сонячним теплом. Ви відпочиваєте.
А тепер розплющіть очі. Ми знову
у школі, ми добре відпочили, у нас гарний настрій і приємні відчуття не
залишать нас протягом усього дня»
Немає коментарів:
Дописати коментар