ЯК ПРАЦЮВАТИ З
ПІДРУЧНИКОМ
1. Прочитайте
весь навчальним матеріал з метою загального ознайомлення з його змістом.
2. З’ясуйте
значення важким та незрозумілих слів, термінів, понять та висловів за допомогою
словника, записів у зошиті.
3. Поділіть
навчальний матеріал на частини.
4. Визначте
головну думку матеріалу, зробіть записи у формі плану, тез, запитань до тексту.
5. Прочитайте
текст ще раз, намагаючись переказати його зміст по пам’яті – спочатку у вигляді
відповідей на окремі питання, а потім повністю.
ПОРАДИ ЧИТАЧАМ
Ти маєш право:
1. Отримувати в тимчасове
користування видання з фонду бібліотеки на абонементі на термін до 30 днів;
2. Отримувати довідкові та
періодичні видання в необмеженій кількості для роботи в читальній залі;
3. Брати участь в
усіх заходах і програмах, що проводяться бібліотекою;
4. Висловлювати свої
пропозиції щодо покращення роботи бібліотеки;
5. Оформити
індивідуальний запит на добір матеріалів із теми, що тебе цікавить;
6. Отримати
інформацію про наявність у бібліотеці потрібного видання.
7. Ти зобов`язаний:
8. Дотримуватися
правил користування бібліотекою;
9. Дбайливо ставитися
до видань, отриманих у бібліотеці.
Ми рекомендуємо:
1. Книгу обгорнути;
2. Зробити гарну
закладку для книги.
Для тебе, читачу!
1. Розраховуй на
ввічливе обходження.
2. Звертайся до
бібліотекаря за допомогою.
3. Розраховуй на те,
що бібліотекар змусить працювати на тебе весь бібліотечний фонд.
4. Приходь у
бібліотеку за довідковим та інформаційним обслуговуванням.
5. Пам`ятай, що діти-читачі
мають такі ж права і відповідальність, як дорослі користувачі бібліотеки.
6. Розраховуй на
підтримку в реалізації своїх творчих планів.
7. Пам`ятай, що
бібліотекарі покажуть шлях до зростання твоєї особистості.
8. Ми розраховуємо на
твоє бережливе ставлення до книг і періодики.
9. Бібліотечними книгами
потрібно користуватися особливо дбайливо. Адже цю книгу будуть читати інші
діти.
Чого боїться книжка:
1. Дощу та снігу.
2. Книга не повинна
мокнути – від цього вона псується.
3. Коли поет Микола
Заболоцький був маленьким, його батько поставив за скляні дверцята книжкової
шафи табличку, на якій було написано: "Любий друже! Читай та поважай книги
– здобуток розуму людського. Бережи їх, не рви і не забруднюй. Написати книгу
нелегко. Для багатьох книга – це хліб”.
Книжки в Древній Русі складали в короба. Так вони краще зберігалися.
Як обгорнути книгу:
Приготуй листок не дуже щільного паперу, краще
кольорового, олівець, лінійку та ножиці. Книгу можна обгорнути двома способами.
Перший – більш надійний. Положи розкриту книгу на лист паперу та обережно, не
пошкодивши книгу, постав олівцем чотири крапки у її країв. Прибравши книгу,
візьми лінійку та з'єднай крапки лініями. Потім добав з кожної сторони по 5-6 см . та виріж прямокутник.
Знову приложи відкриту книгу і олівцем зроби відмітки по ширині корінця книги,
проведи навскоси лінію та виріж . Залишається тільки підгорнути папір під
обкладинку.
Другий спосіб – більш простий. Така обкладинка
називається суперобкладинкою ("супер” в перекладі з латинської мови -
"зверху, над”, тобто поверх обкладинки). На листку паперу відмір розмір
книги по ширині три рази, виріж, обгорни книгу отриманою смужкою.
Як зробити закладку
Закладки можуть бути самими різними, все залежить від
твоєї фантазії. Але деяких правил ти повинен дотримуватися. По-перше, закладки
не повинні бути товстими, а, по-друге, розмальовувати їх можна тільки
фломастерами або кольоровими кульковими ручками. Олівці, акварельні фарби
можуть забруднити книгу. А тепер за діло. Приготуй кольоровий та білий папір,
клей, фломастери, кольорові нитки та все, що ще тобі може знадобитися. Ширина
закладки - 4-5 см ,
висота – трохи більша висоти книги. Красиво буде оздобити закладку орнаментом .
Можна замінити розкраску аплікацією. Для цього треба взяти папір різних
кольорів і вирізані фігурки наклеїти на смужку іншого кольору. Швидко та
красиво можна зробити закладку, наклеївши на смужку паперу картинку. Дівчатка
можуть зробити закладку із тканини, вишити її хрестиком або гладдю. Якщо
витягти по краям декілька ниток - вийде бахрома.
Як зробити книгу
На сторінках дитячих журналів друкують заготовки для
маленьких книжечок-саморобок. Там є текст та обкладинка, треба тільки вирізати,
правильно скласти та зшити. Спробуй зробити книгу іншим способом. Знайди в
старих дитячих журналах ("Мурзилка”, "Веселі картинки” та ін.) -
повість або декілька розповідей одного письменника, які ти хочеш видати.
Обережно витягни листки із журналу, вложи в середину чистий листок, складений
пополам, а в другий такий же лист вложи свій зошит. Верхня сторінка – титульний
листок, на ньому ти напишеш прізвище автора, назву книги, ім'я художника. Краще
всього зробити це друкованими буквами. А внизу – рік та місце видання. На
останній сторінці чистого листка напиши "Зміст”. На листку, вкладеному в
середину, можна самому намалювати ілюстрації або вирізати їх із журналу та
охайно наклеїти. Потім із цупкого паперу зроби обкладинку, вона повинна бути
трохи більша від самої книги. Вклади в неї книгу, розкрий посередині та зший у
двох місцях нитками. На обкладинці напиши фломастером прізвище автора та назву
книги. Можна на обкладинку наклеїти і відповідну картинку або щось намалювати
самому.
Із чого зроблена книга.
Давним-давно, коли ще люди не знали паперу, вони висікали
слова-знаки (ієрогліфи) на каменях, пізніше букви відтискували на м'якій глині
дерев'яними клинцями, це письмо так і називалось – клинописання. В
Стародавньому Єгипті писали на папірусі, зробленому із троснику. Він більш
всього був подібний на папір. У Росії в давнину прості люди писали на бересті,
а державні документи – накази та грамоти – на спеціально обробленій тонкій
шкірі – пергаменті, який звертався в трубочку – завиток. Люди терпіли нужду в
матеріалі, який був би довготривкий, стійкий до сонячного проміння та вологи,
на якому можна б було писати. Допитливий розум людини винайшов папір. Це було
значним винаходом, тому що з появою паперу стала рости кількість книг.
Як же роблять книги? Із чого?
Із дерева. Але для того, щоб воно перетворилося в тонкі
білі листки паперу, треба попрацювати багатьом людям. Давай прослідкуємо, як
деревина перетворюється в папір. Спочатку лісоруби спилюють в тайзі дерева,
зрубують всі гілки, а потім стовбури сплавляють по річці або ж везуть по
залізній дорозі на паперовий комбінат. Тут їх очищають від кори, розпилюють,
розмелюють та варять в великих котлах. Виходить рідка волокниста маса. Її
очищають, добавляють крейду, щоб папір був білий, і по трубам подають в
папероробну машину. Із цієї машини безперервно стрічкою виходить готовий папір
і на барабані змотується в рулони. Їх погружають в вагони та відправляють до
друкарень. Хто ще допомагає книзі з'явитися на світ? Машинобудівники роблять
папероробні, наборні, друкувальні та інші машини. Металурги плавлять залізо для
станків та наборних букв. Шахтарі добувають руду та вугілля для виплавки
заліза. Енергетики дають електричний струм шахтарям, заводам, комбайнам,
плавильним печам, друкарням. Будівники будують приміщення для заводів та
комбінатів, жилі будинки для всіх, хто там працює. Хіміки допомагають робити
папір та фарби для друку. А якщо згадати, що робітників та інженерів, працюючих
на всіх цих підприємствах, треба нагодувати, одягти, взути, - то стане
зрозуміло, що у створенні книги приймає участь майже кожен трудівник. Тому
книга дуже цінна річ.
Пам'ятай, скільки праці затратили люди на її
виготовлення, поводься з книгою бережно. Найбільша книга була опублікована в
1832 році, в Лондоні. Називається вона "Пантеон англійських героїв”. Її
висота – 5,7 м ,
ширина – 3,7 м .
Розмір букв – 15 см .
Сама маленька - "Муравейчики” надрукована в 1980 році в Японії; її розмір
– 1,4*1,4 см.
Ремонтуємо книгу разом.
Щоб книга слугувала довше, треба про неї турбуватися,
ремонтувати її. Сліди від пальців та помітки зітри м'якою губкою. Чорнильне
пляму спробуй злегка протерти ваткою, змоченою соком лимону. Зім'яту сторінку
можна розгладити. Для цього поклади її поміж листками не дуже щільного паперу
та прогладь теплою праскою. Там, де у сторінки відірваний краєчок, але текст не
пошкоджений, обережно підклей трикутник білого паперу, а потім відріж
виступаючу кромку. Розірваний книжковий листок підклеюють смужкою цигаркового
паперу, щоб крізь нього було видно текст. Випавший із книжки листок накрий
чистим папером, залишивши тільки вільний край (3-4 мм ), так щоб клей не попав
на текст; змаж клеєм, зніми листок паперу, а сторінку вклей на місце. Після
підклеювання обов'язково поклади книжку на декілька годин під гніт, інакше
підклеєні листки покоробляться. Якщо у книги відірвалась обкладинка або
палітурка, треба із марлі та ситцю вирізати смужки шириною 5-6 см в висоту книжки.
Намазуючи тканину клеєм, приложи її так, щоб внутрішня сторона обкладинки та
перший листок співпали. Те ж саме зроби і в кінці книги. Книжку після цього
поклади на декілька годин під гніт.
Поради читачеві!
Люба дитино!
До тебе це слово!
Перед тобою – скарбниця чудова
Мудрих порад невичерпне джерельце,
Книгу люби і душею, і серцем.
Не гоже бруд заносити в науку –
Протягуй книзі лише чисті руки.
Якщо ти хочеш книгу всю читати
Не змушуй сторінки в ній випадати,
Відтак книжки не слід перегинати.
Друг твій – книга – буде гарним,
І новеньким, і охайним,
А для цього будь уважним,
Не забувай речей в ній зайвих.
Краще витрати хвилину,
Та візьмися й до пуття
Попідклеюй всі сторінки,
Книзі дай нове життя!
Візерунчасту закладку
Книзі подаруй на згадку.
Ще й обкладинку вдягни,
Життя книзі збережи!
Заповіді читача:
1. Пам’ятай, що читання –
одна з найважливіших, найпотрібніших, найсерйозніших робіт, не „між іншим”.
2. Навчися
користуватися змістом.
3. Хоча б одну з читаних
тобою останнім часом книг читай із закладкою, повертайся іноді до прочитаного.
4. Не залишай книгу
недочитаною без серйозних причин.
5. Закриваючи книгу (навіть
прочитавши тільки частину її), подумай, що запам’яталося, схвилювало, налякало,
утішило, вразило, здивувало.
6. Постарайся
самостійно розібратися у всьому, пояснення незрозумілих слів шукай у тлумачних
словниках.
7. Книга добре і
надовго запам’ятовується, якщо її зміст розповісти другові, батькам.
Немає коментарів:
Дописати коментар